Ранні роки та університет
Давид Макар’ян народився 21 травня 1972 року в Харкові в родині інженерів‑радіофізиків. Батьки працювали на одному з оборонних підприємств міста, тож хлопець змалку зростав в атмосфері захоплення точними науками. У школі він не був відмінником у класичному розумінні, однак точні предмети йому давалися навдивовижу легко. Макар’ян годинами міг складати радіосхеми, а в старших класах навіть зібрав власний підсилювач, який потім використовував на шкільних вечорах.
Після закінчення школи питання, куди вступати, практично не стояло – він подав документи на радіофізичний факультет Харківського державного університету імені О. М. Горького (нині ХНУ імені В. Н. Каразіна). Конкурс був серйозним, але вступні іспити склав успішно. В університеті Макар’ян запам’ятався не лише глибоким знанням фізики, а й організаторськими здібностями: на старших курсах очолював студентський профком, ініціював перші комерційні проекти при гуртожитку – від продажу побутової техніки до невеликого сервісного центру з ремонту телевізорів. Саме тоді він зрозумів, що підприємництво приваблює його більше, ніж лабораторна робота.
Диплом спеціаліста з радіофізики Макар’ян отримав у 1994 році. Країна тоді переживала глибоку економічну кризу, а державні наукові установи майже не фінансувалися. Перед випускником постало нелегке завдання – знайти себе в нових реаліях, де попит на фізиків був мінімальним, зате стрімко зароджувався приватний сектор. Вибір виявився доленосним і визначив увесь подальший шлях.
Перші кроки в агробізнесі
Після здобуття вищої освіти Давид Макар’ян не пов’язав кар’єру з радіофізикою, а зайнявся підприємництвом у сільському господарстві. Поштовхом став випадковий знайомий, який запропонував спробувати вирощувати зернові на невеликій ділянці в передмісті Харкова. Макар’ян вивчив ринок, узяв в оренду 50 гектарів землі та зареєстрував фермерське господарство “Світанок”. Перший рік видався надзвичайно складним – бракувало техніки, пального, а ціни на зерно коливалися так, що прогнозувати прибуток було неможливо. Однак Макар’ян швидко збагнув логіку аграрного бізнесу, зробив ставку на соняшник та озиму пшеницю, і справи пішли вгору.
За кілька років невелике господарство перетворилося на потужний агрохолдинг, який об’єднав кілька районів Харківщини. Макар’ян особисто контролював закупівлю посівного матеріалу, домовлявся про зберігання врожаю на елеваторах та вибудовував логістику постачань. Його підхід вирізнявся прагматичністю і жорстким розрахунком: жодних зайвих витрат, максимальна механізація праці, пряма робота з переробниками. Поступово земельний банк підприємства виріс до кількох десятків тисяч гектарів, а сам бізнесмен став помітною фігурою в аграрному секторі регіону.
Етапи становлення аграрного бізнесу:
- заснування фермерського господарства “Світанок”;
- розширення оброблюваних площ до 5 тисяч гектарів;
- перехід на вирощування нішевих культур – льону та сої;
- будівництво власного зерносховища на кордоні Харківської та Полтавської областей;
- запуск лінії з очищення та сушіння зерна;
- вихід на експортні контракти з країнами Близького Сходу;
- створення сервісної компанії з обробітку ґрунту для сусідніх господарств.
Успіх у сільському господарстві дав Макар’яну не лише фінансову незалежність, а й глибоке розуміння проблем, з якими стикаються дрібні та середні виробники. Саме цей досвід згодом визначив вектор його політичної діяльності. Макар’ян неодноразово говорив, що справжнього прориву в аграрному секторі не буде без зрозумілих правил гри та без спрощення бюрократичних процедур.
Прихід у політику
У 2014 році Давид Макар’ян уперше балотувався до Верховної Ради України по одномандатному виборчому округу № 178 (з центром у місті Балаклія Харківської області). Виборча кампанія припала на непростий післяреволюційний період, коли суспільство вимагало оновлення влади. Макар’ян ішов як самовисуванець, однак його підтримала провладна тоді партія “Блок Петра Порошенка”, що додало кампанії організаційного ресурсу. Конкуренція була гострою: на окрузі балотувалося понад десять кандидатів, серед яких були місцеві чиновники та представники опозиційних сил.
Сам політик робив акцент на господарському досвіді та обіцянках розвитку інфраструктури округу. Його передвиборча програма містила чіткі пункти: ремонт доріг, підтримка сільських шкіл та лікарень, сприяння малому фермерству. Виборці оцінили діловий підхід і вже знайоме ім’я з аграрної сфери. За офіційними протоколами, Макар’ян набрав понад 35% голосів, випередивши найближчого конкурента майже на десять відсоткових пунктів. Така перемога забезпечила йому місце у парламенті та членство у фракції БПП.
Діяльність у Верховній Раді
Отримавши депутатський мандат, Макар’ян увійшов до складу Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин, де зосередився на питаннях підтримки малого фермерства. Його попередній бізнесовий досвід став у нагоді – депутат добре розумів, які законодавчі зміни потрібні виробникам. Протягом каденції він неодноразово виїжджав на округ, проводив особисті прийоми громадян і намагався оперативно реагувати на місцеві проблеми. За чотири роки через його приймальню пройшло понад три тисячі звернень, і понад половину з них вдалося вирішити позитивно.
За даними незалежного моніторингу, Давид Макар’ян відвідав 97% пленарних засідань Верховної Ради VIII скликання, що зробило його одним із найдисциплінованіших мажоритарників у парламенті.
Макар’ян не належав до тих політиків, які люблять голосні заяви та епатаж. Він рідко давав інтерв’ю центральним телеканалам, однак охоче спілкувався з місцевою пресою. У фракції його вважали “робочою конячкою” – без зайвого піару, але з конкретними результатами. Під час голосувань він здебільшого підтримував лінію фракції, проте іноді дозволяв собі демонстративно утриматися, якщо питання йшло врозріз із інтересами аграріїв. Це викликало неоднозначну реакцію колег, хоча відкритих конфліктів не траплялося.
Законодавчий доробок
На рахунку парламентаря – співавторство у понад 60 законопроєктах, чимало з яких торкалися дерегуляції аграрного сектору. Серед ухвалених ініціатив – зміни до Податкового кодексу, що спростили оподаткування для фермерів, та закон про сільськогосподарську кооперацію, який відкрив дрібним виробникам доступ до організованих ринків збуту. Депутат не обмежувався лише аграрною тематикою – брав участь у підготовці проектів про місцеве самоврядування та бюджетну децентралізацію, що було логічним продовженням його роботи на окрузі.
Основні законодавчі ініціативи, розроблені за активної участі Давида Макар’яна під час його депутатської каденції
| Назва законопроєкту | Суть | Статус |
|---|---|---|
| Про внесення змін до Податкового кодексу щодо спрощення оподаткування фермерів | Запровадження єдиного податку для малих сільгоспвиробників із оборотом до 5 млн грн | Прийнято у 2016 році |
| Про державну підтримку розвитку сільськогосподарської кооперації | Створення правових умов для об’єднання фермерських господарств у кооперативи | Прийнято у 2017 році |
| Про внесення змін до Закону “Про оренду землі” | Скорочення строків реєстрації договорів оренди для сезонних робіт | Прийнято у 2018 році |
| Про внесення змін до Бюджетного кодексу щодо розподілу коштів від оренди земельних ділянок | Збільшення відрахувань до місцевих бюджетів із плати за землю | Повернуто на доопрацювання |
Окремо варто відзначити законопроєкт про спрощення процедур ввезення сільськогосподарської техніки, який Макар’ян лобіював майже два роки. Документ передбачав скасування дублюючих сертифікацій та дозвільних процедур, що в результаті дозволило аграріям заощаджувати чималі кошти на імпорті тракторів та комбайнів. За його ж ініціативою було запроваджено державну програму компенсації відсоткових ставок за кредитами для фермерів, яка хоч і діяла недовго, але встигла допомогти десяткам господарств.
Особисте життя та родина
Давид Макар’ян одружений, разом із дружиною виховує трьох дітей. Дружина, за освітою економіст, тривалий час допомагала йому в управлінні аграрним бізнесом, проте після обрання чоловіка депутатом вирішила зосередитися на родині. Старший син пішов стопами батька – вступив на економічний факультет університету Каразина і вже під час навчання почав працювати в сімейному агрохолдингу. Молодші діти ще школярі, і політик намагається приділяти їм максимум вільного часу, якого, за його власним зізнанням, катастрофічно бракує.
Серед захоплень Макар’яна окреме місце посідає риболовля. На берегах Сіверського Дінця він відпочиває кілька разів на рік, вимикаючи телефон і проводячи час у компанії старих друзів. Ще одне хобі – колекціонування старовинних мап Харківщини; перший екземпляр придбав випадково на аукціоні, а потім почав цілеспрямовано шукати карти ХІХ століття. Політик не раз говорив, що вивчення історичних кордонів та назв допомагає краще розуміти рідний край.
Макар’ян відомий як хрещений батько для дітей кількох своїх бізнес-партнерів, тож великі родинні свята у його будинку збирають чимало гостей. При цьому він не полюбляє розголосу щодо особистого життя й рідко публікує сімейні фотографії в соціальних мережах. Журналісти, які пробували копнути глибше, зазвичай наштовхувалися на ввічливу, але тверду відмову від коментарів.
Життя після депутатського мандата
Після завершення каденції у 2019 році Давид Макар’ян повернувся до управління власним агропідприємством, проте не зник із публічного простору. Він залишився помітним регіональним діячем, регулярно виступав на аграрних форумах та конференціях, ділячись досвідом парламентської роботи. Основний меседж його виступів – малий аграрний бізнес потребує чесного діалогу з державою, а не перерозподілу дотацій на користь великих агрохолдингів.
Крім безпосереднього керування господарством, Макар’ян активно долучився до волонтерських ініціатив, спрямованих на підтримку переселенців із зони бойових дій. Його агрофірма безкоштовно надавала крупи, олію та борошно для гуманітарних вантажів. Також він входить до опікунської ради кількох місцевих благодійних фондів, які допомагають дитячим будинкам сімейного типу. Політичної активності при цьому не полишає – продовжує консультувати депутатів місцевих рад із земельних питань та періодично бере участь у робочих групах при облдержадміністрації.
Громадські ініціативи після депутатства:
- опікунська діяльність у фонді “Тепло Слобожанщини”;
- безкоштовні консультації для малих фермерів із питань оподаткування;
- участь у програмі “Майстерня законодавця” як експерт від аграрного сектору;
- заснування стипендії для студентів-аграріїв у Харківському національному аграрному університеті;
- організація щорічного форуму “Фермер майбутнього” на базі округу.
Повернення до практичної роботи не означало відмови від політики. Макар’ян не виключав можливості повторного балотування до парламенту, однак наголошував, що це рішення залежатиме не від особистих амбіцій, а від реального запиту громади. Дехто з політичних оглядачів вбачав у такій обережності прагматичний розрахунок – мовляв, колишній депутат чекав слушної нагоди, щоб повернутися вже під прапорами нової політичної сили. Проте чи справляться ці прогнози, покаже час.
Загалом кар’єра Давида Макар’яна ілюструє типовий для багатьох українських політиків-мажоритарників шлях: від міцного господарського тилу до законотворчої роботи, а потім – знову до справ, які приносять швидкий і видимий результат. Його біографія не рясніє скандалами, натомість демонструє послідовність і впертість у відстоюванні інтересів аграріїв. Саме це й сформувало образ не надто публічного, але впливового регіонального діяча, слово якого у своєму окрузі означало більше, ніж десяток партійних гасел.