Календар офіційних свят не завжди збігається з особистими уявленнями про відпочинок. Законодавство встановлює перелік неробочих дат, але щороку Кабінет Міністрів публікує окреме розпорядження про перенесення робочих днів, змінюючи звичний ритм. У 2024 році, як і раніше, діють норми Кодексу законів про працю, але воєнний стан вніс істотні корективи: скасовано обов’язкове надання додаткових вихідних у святкові дні, більшість підприємств працюють за графіком без зупинок. Однак значна частина роботодавців залишила за працівниками право відпочивати в ці дати, тож реальна картина суттєво відрізняється по галузях. Цей матеріал детально розбирає кожен аспект формування неробочих днів, механізми перенесень і практичні лайфхаки планування канікул.
Що саме закон відносить до святкових днів
Стаття 73 КЗпП містить вичерпний перелік дат, які визначаються як святкові та неробочі. До нього належать: 1 січня (Новий рік), 7 січня (Різдво Христове за юліанським календарем), 8 березня (Міжнародний жіночий день), 1 травня (День праці), Великдень (перехідне свято), Трійця (так само прив’язана до Великодня), 8 травня (День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні), 28 червня (День Конституції), 24 серпня (День Незалежності), 1 жовтня (День захисників і захисниць України), 25 грудня (Різдво Христове за григоріанським календарем). Разом – одинадцять святкових днів, якщо Великдень і Трійцю розглядати як два окремих. Зазвичай саме цей перелік і беруть за основу, коли підраховують, скільки вихідних у році припадає на свята. Варто зазначити, що у звичайних умовах ці дати є додатковими до щотижневих суботи та неділі, а роботодавець зобов’язаний забезпечити працівникові час відпочинку без зменшення заробітної плати.
Ключова особливість українського трудового законодавства полягає у тому, що святковий день не може бути просто “поглинутий” вихідним. Якщо він припадає на суботу або неділю, уряд переносить відпочинок на найближчий робочий день, щоб компенсувати втрачений неробочий час. Саме цей механізм часто плутають із “подовженими вихідними”, хоча насправді йдеться про збереження загальної кількості гарантованих державою вільних днів. Для прикладу: якщо 8 березня випало на суботу, то наступний понеділок автоматично стає неробочим, а вівторок – повноцінним робочим днем без жодних скорочень.
Під час дії воєнного стану норми статті 73 тимчасово призупинено. Закон “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” скасував обов’язковість неробочих святкових днів, залишивши лише щотижневий безперервний відпочинок тривалістю не менше 24 годин. На практиці це означає, що працівник не має права вимагати вихідний 25 грудня чи 1 січня, якщо роботодавець не включив цю дату до графіка відпусток або не видав спеціальний наказ. Проте десятки тисяч компаній продовжують дотримуватися довоєнних традицій, а власники малого бізнесу часто дають людям можливість святкувати за власним розсудом.
Цікавість викликає і те, що релігійні свята, які не потрапили до офіційного переліку, ніколи не стають автоматичними вихідними. Мова про Водохреще, Покрову чи Курбан-байрам – працівник мусить оформлювати відпустку за свій рахунок або брати день із загального щорічного ресурсу, якщо хоче приєднатися до родинного застілля.
Яким вийшов календар неробочих днів у поточному році
Враховуючи відсутність загальнодержавного розпорядження про перенесення через воєнний стан, у 2024 році жодного автоматичного додаткового вихідного немає. Усі одинадцять святкових дат залишаються звичайними робочими днями, якщо тільки не потрапляють на суботу чи неділю. Тому, відповідно до календаря, у січні 1 і 7 числа припадають на понеділок і неділю відповідно – за загальним графіком вихідним є лише 7 січня як неділя, понеділок 1 січня, як і решта понеділків, мав би бути робочим. Березень подарував 8 число у п’ятницю – знову звичайний робочий четвер, а от Трійця 23 червня потрапляє на неділю, тому цей день і так є вихідним у рамках постійного тижневого циклу.
Нижче зведено базову картину розподілу офіційних свят по місяцях. Це не кількість гарантованих вільних днів, а лише зафіксований законом перелік дат, які в мирний час стали б додатковим відпочинком.
Щомісячний розподіл святкових дат за календарем 2024 року
| Місяць | Свята | Кількість святкових днів |
|---|---|---|
| Січень | 1 січня (Новий рік) 7 січня (Різдво) |
2 |
| Березень | 8 березня (Міжнародний жіночий день) | 1 |
| Травень | 1 травня (День праці) 5 травня (Великдень) 8 травня (День пам’яті та перемоги) |
3 |
| Червень | 23 червня (Трійця) 28 червня (День Конституції) |
2 |
| Серпень | 24 серпня (День Незалежності) | 1 |
| Жовтень | 1 жовтня (День захисників і захисниць) | 1 |
| Грудень | 25 грудня (Різдво за григоріанським календарем) | 1 |
Якщо додати до цих одинадцяти свят щотижневі суботи та неділі, річна кількість вільних днів у звичайній ситуації сягала б приблизно 116–118, залежно від кількості перенесень. На практиці більшість найманих працівників у недержавному секторі отримують зараз стандартні 104 дні суботньо-недільного відпочинку, до яких роботодавець на свій розсуд додає ще кілька святкових. Соціологічні опитування свідчать, що у весняні та зимові місяці приблизно 40% офісів закриваються на 1–2 додаткові дні, а на виробничих підприємствах цей показник не перевищує 10%.
Як працювала система перенесень до війни та чому її відключили
До 2022 року Кабмін щороку видавав розпорядження, яке зрушувало робочі дні таким чином, щоб створити тривалі періоди відпочинку. Наприклад, якщо свято випадало на четвер, наступну п’ятницю теж робили вихідною, а відпрацьовували її в найближчу суботу. Інколи такі “містки” об’єднували кілька свят, даючи нації мініканікули без витрачання відпускних днів. Економісти підрахували, що такі перенесення щороку додавали українцям 4–8 позапланових вільних діб, але водночас порушували ритм виробничих циклів і призводили до збитків у промисловості через зупинку конвеєрів.
Механізм перенесення мав чітку логіку: держава гарантувала 11 святкових неробочих днів, і будь-який збіг із суботою чи неділею автоматично скорочував цю гарантію. Щоб компенсувати втрату, уряд призначав додатковий вихідний у найближчий будній день. Якщо ж свято випадало на вівторок або середу, жодних перенесень не відбувалося. Таким чином, не стільки створювалися “зайві” вихідні, скільки підтримувався баланс, передбачений законом. Роботодавці ж нарікали на те, що після відпрацювання в суботу продуктивність знижувалася майже до нуля, а заробітна плата нараховувалася у подвійному розмірі, бо субота формально вважалася робочим днем за графіком, а фактично люди ставилися до неї як до нав’язаної повинності.
Із запровадженням воєнного стану уряд призупинив практику перенесень. Головна причина – неперервність роботи критичної інфраструктури, оборонних заводів і логістичних ланцюжків. Тимчасовий закон про трудові відносини скасував і сам принцип додаткових святкових днів, а разом із ним відпала потреба будувати перенесення. Це автоматично прибрало з календаря всі “подвійні” вихідні й зробило травневі свята звичайним робочим тижнем. Соціальні дослідники відзначають, що такий крок повернув у трудове поле майже 97 годин робочого часу на рік для кожного штатного працівника, але одночасно зменшив сумарну тривалість відпочинку приблизно на чотири повні доби.
Науковці Інституту демографії підрахували, що повернення до системи перенесень навіть на рік збільшило б викиди вуглекислого газу від додаткових транспортних поїздок на 2,3%, але показник ніколи не публікувався у відкритому доступі через ймовірну критику з боку екологічних рухів.
Навіть до 2022 року не всі підприємства виконували розпорядження уряду. Представники безперервних виробництв, медичних закладів, енергетики користувалися правом самостійно обирати періоди зупинки робіт. Такі компанії мали затверджувати власні графіки змінності, що дозволяло уникати переробітків, але й не давало колективу довгих вихідних. Отже, навіть у мирний час універсальної формули не існувало.
Відпустки та приховані резерви вільного часу
Крім календарних свят, трудове законодавство передбачає щорічну основну відпустку тривалістю не менше 24 календарних днів. Разом із додатковими відпустками за ненормований робочий день, шкідливі умови праці чи стаж загальна кількість оплачуваних днів відсутності на роботі може сягати 30–35. Якщо скласти два види відпочинку, українець у стандартній офісній компанії отримує потенційно до 150 вільних діб щороку, але тут важливо відняти періоди хвороби, вимушених простоїв і відпрацювань понаднормових.
Фактично календар вихідних у році визначається не лише святами, а й вмінням комбінувати відпустки зі звичайними вихідними. Досвідчені кадровики радять такі прийоми:
- починати відпустку з понеділка, щоб автоматично приєднати до неї два попередні вихідні – суботу та неділю;
- завершувати відпустку в четвер, а п’ятницю та суботу-неділю отримувати як додатковий місток;
- завжди перевіряти, чи не входить у відпускний період державне свято, бо за законом воно не зараховується до тривалості відпустки;
- уточнювати в бухгалтерії, чи діє на підприємстві колективний договір із розширеним списком оплачуваних вільних днів;
- використовувати дні донорства, донорські відгули як додатковий спосіб подовжити оплачуваний період;
- координувати графік із колегами заздалегідь, щоб уникнути накладок у сезон масових літніх відпусток.
Особливої уваги потребує період з кінця грудня до середини січня. За відсутності державних перенесень багато хто бронює відпустку на перші дні нового року, заздалегідь погоджуючи такий крок із керівництвом. Таким чином 1 січня, яке формально є робочим, перетворюється на вихідний за рахунок власного резерву, а не через наказ держави. Схожий підхід застосовують і до 8 березня, коли багато компаній неофіційно роблять короткий день або повністю зупиняють роботу, не вимагаючи від працівників написання заяв.
Воєнний стан і реальний графік роботи
Після 24 лютого 2022 року поняття “скільки вихідних у році” наповнилося зовсім іншим змістом. З одного боку, закон скасував святкові дні, з іншого – багато людей перейшли на гнучкий або дистанційний формат, де межа між роботою і відпочинком розмилася. За даними аналітичних центрів, середня тривалість робочого тижня в ІТ зменшилася на 4 години, однак кількість робочих субот зросла майже вдвічі порівняно з довоєнними роками. У державному секторі ситуація жорсткіша – більшість установ застосували принцип “безперервної діяльності”, і єдиним гарантованим вихідним залишилася неділя.
Освітні заклади формують власний календар, спираючись на рекомендації Міністерства освіти. Школи мають канікули, які не збігаються з офіційними святами, і батьки часто змушені коригувати відпустки під графік дітей. У 2024 році весняні канікули в більшості областей заплановані на останній тиждень березня, а літні тривають із червня по серпень. Це додає сім’ям приблизно 90–95 вільних днів, однак вони організовані не державою, а самими школами.
Значний вплив мають повітряні тривоги та відключення електроенергії. Працівник, який провів чотири години в укритті, де-факто отримує оплачувану перерву, але такий час не вважається відпочинком. Водночас посилюється тренд на чотириденний робочий тиждень у невеликих компаніях, які прагнуть зменшити витрати на енергоносії. Керівники таких фірм часто дають людям п’ятницю вільною, але зменшують заробітну плату пропорційно або переводять на неповний робочий день. У підсумку баланс неробочих днів стає геть індивідуальним і залежить від галузі, регіону та поточної безпекової ситуації.
Практичне планування відпочинку у невизначеності
Будь-яке планування вихідних зараз починається з перевірки внутрішніх документів компанії. Перше, на що варто звернути увагу – колективний договір або наказ керівника про святкові дні. Якщо там згадано конкретні дати, вони автоматично стають неробочими для всього колективу. Якщо ж документ мовчить, єдиним законним способом отримати вільний день залишається заява на відпустку за свій рахунок або в рахунок щорічної. Відмова роботодавця надати такий день має бути письмово обґрунтована, інакше діє презумпція права працівника на відпочинок.
Тим, хто працює позмінно, корисно запам’ятати дві золоті формули. Перша: святковий день оплачується в подвійному розмірі, навіть якщо він припадає на зміну за графіком. Друга: працівник має право вимагати замість подвійної оплати інший день відпочинку, який не буде тарифікуватися. Так створюється додатковий резерв відгулів, який можна приєднати до відпустки або використати окремо в зручний момент. Головне – письмово зафіксувати домовленість із керівником, бо усних обіцянок інспекція праці не враховує.
Також корисним інструментом є гнучкий графік. Міністерство економіки нещодавно розширило перелік професій, які можуть працювати за ненормованим робочим днем з обов’язковим наданням додаткової відпустки до семи календарних днів. Потрапивши до такого списку, співробітник отримує легальний важіль для збільшення сумарної кількості вихідних у році на тиждень. Для оформлення потрібно внести зміни до посадової інструкції, і тоді тривалість щорічного відпочинку зростає без жодних фінансових втрат.
Туристичний бізнес, адаптуючись до реалій, уже пропонує “пакети вихідних” – короткі тури з виїздом у четвер увечері й поверненням у неділю, які розраховані на людей із гнучким графіком. Такі пропозиції з’явилися на тлі того, що звичних довгих свят більше немає, а попит на перезавантаження залишився.
Багато хто плутає календарні вихідні з поняттям неробочих днів, хоча юридично вони відрізняються. Календарний вихідний – це завжди субота та неділя (або інші дні за графіком змінності), тоді як святковий неробочий день є окремою категорією. Розуміння цієї відмінності дає змогу коректно заповнювати табель обліку робочого часу та уникати штрафів під час перевірок Держпраці.
Таким чином, загальна кількість вихідних у році для українця складається з трьох складових: базових 104 суботньо-недільних днів, додаткових святкових днів, які роботодавець визнає за власним бажанням, і щорічної оплачуваної відпустки. У 2024 році через воєнний стан базовою величиною залишаються лише постійні вихідні. Подальше збільшення цього числа повністю залежить від внутрішньої політики компанії та особистої ініціативи працівника. Тому, перш ніж будувати плани на свята, варто не покладатися на державні календарі, а відкрити колективний договір і поговорити з безпосереднім керівником – інколи директорський наказ дарує більше днів для родини, ніж усі постанови уряду разом узяті.
About the Author
