Павлюк Максим: реальна історія прокурора, який став народним депутатом

Волинське коріння і перші прокурорські справи

Максим Васильович Павлюк народився 1 листопада 1979 року в селі Боратин Луцького району Волинської області. Освіту здобував у місцевій школі, а згодом вступив до Національного університету “Острозька академія” на правничий факультет. Диплом юриста відкрив шлях у систему органів прокуратури, яка тоді ще зберігала радянський уклад. Першим місцем роботи у 2001 році стала прокуратура міста Луцька на посаді слідчого. Переважно йшлося про рутинне розслідування крадіжок, шахрайств і господарських злочинів.

Робота слідчим загартувала майбутнього керівника. Колеги згадують, що Павлюк намагався доводити справи до суду з повною доказовою базою, не уникав складних епізодів і брав участь у виїзних слідчих діях. У 2004 році його перевели до Волинської обласної прокуратури, де він доріс до старшого слідчого та прокурора відділу. Там він почав спеціалізуватися на нагляді за розслідуванням посадових злочинів.

У 2010 році, коли влада зміцнювала вертикаль, Павлюк отримав посаду заступника прокурора Волинської області. Після Революції Гідності у 2014 році він очолив цю прокуратуру, узявши на себе повну відповідальність за регіональний орган. Саме тоді місцеві активісти почали помічати земельні конфлікти за участю родини Павлюка, але широкого розголосу вони набули пізніше. Сам прокурор наголошував, що діє виключно в межах закону. Цей досвід став трампліном до Генеральної прокуратури.

Як Павлюк опинився на Банковій: роки на посаді заступника Генпрокурора

У вересні 2016 року Генеральний прокурор Юрій Луценко призначив Максима Павлюка своїм заступником. Призначення викликало неоднозначну реакцію, адже Павлюк був вихідцем із старої системи і не мав досвіду роботи в антикорупційних структурах. Офіційно він курував Головне слідче управління та управління з розслідування особливо важливих справ, відповідав за координацію з Державним бюро розслідувань. Багато хто розцінював його роль як “людину Луценка”, яка забезпечує керованість слідчих підрозділів.

Під керівництвом Павлюка опинилися резонансні економічні справи: розкрадання коштів держпідприємств, корупційні схеми в оборонному секторі, махінації з ПДВ. Окремий блок становили “справи Майдану” – формально за них відповідав спеціальний департамент, але заступник генпрокурора координував міжвідомчу взаємодію. Саме тоді громадськість закидала ГПУ зволікання. Павлюк на брифінгах запевняв, що слідство рухається, хоча бракує доказів.

Паралельно тривала реформа прокуратури з переатестацією кадрів. Павлюк брав участь у формуванні місцевих прокуратур і наполягав на врахуванні практичного досвіду, а не лише результатів тестів. Критики вбачали в цьому спробу зберегти лояльні кадри. До кінця каденції Луценка Павлюк залишався одним із головних спікерів відомства і навіть виконував обов’язки Генпрокурора під час відряджень керівника. Цікаво, що саме на цей час припадає сплеск журналістських розслідувань щодо майна сім’ї Павлюка. Посаду він обіймав до приходу нового генпрокурора Руслана Рябошапки, коли всю команду попередника звільнили у вересні 2019 року.

Парламентський мандат і законопроекти

Одразу після звільнення з ГПУ Максим Павлюк взяв участь у позачергових виборах до Верховної Ради в липні 2019 року. Він балотувався як самовисуванець в одномандатному окрузі №23 (Луцьк та Луцький район) і здобув перемогу з результатом 25,7% голосів. У парламенті він увійшов до фракції “Слуга народу” і отримав місце в Комітеті з питань правоохоронної діяльності, де швидко став помітним доповідачем.

Серед законодавчих ініціатив Павлюка варто зазначити:

• проєкт Закону №3025 про зміни до Кримінального процесуального кодексу щодо негласних слідчих дій;
• поправки до закону “Про прокуратуру”, які розширювали повноваження керівників прокуратур у кадровому доборі (№3183);
• проєкт про створення єдиного реєстру корупційних правопорушників (№3457);
• ініціативу щодо вдосконалення порядку отримання дозволів на оперативно-розшукові заходи (№3702);
• пропозиції до закону “Про Державне бюро розслідувань” стосовно гарантій незалежності директора бюро (№3899).

Більшість цих проєктів не пройшли фінального голосування. Експерти відзначали, що Павлюк глибоко розумів технічні нюанси і часто вдало критикував законопроєкти колег. Водночас опоненти вказували на конфлікт інтересів: депутат, який мав проблеми з власним декларуванням, намагався впливати на антикорупційне законодавство. Парламентська активність не обмежувалася законотворчістю – він ініціював створення тимчасових слідчих комісій щодо земельних махінацій на Волині, що дехто сприймав як спробу відвести увагу від власних майнових справ.

Декларація, кримінальне провадження та вихід із фракції

У листопаді 2020 року НАБУ відкрило провадження за фактом можливого декларування недостовірної інформації народним депутатом Павлюком. Журналісти звертали увагу, що він не вказав низку земельних ділянок, оформлених на членів сім’ї, і занизив вартість нерухомості в Луцьку. Сам Павлюк заперечував порушення, пояснюючи, що частина майна належить дружині й не підлягає обов’язковому відображенню через особливості сімейного законодавства.

Коли справа набула розголосу, фракція “Слуга народу” на засіданні в лютому 2021 року рекомендувала Павлюку скласти мандат, але він відмовився. У червні 2021 року його виключили з фракції з формулюванням “з можливістю повернення після завершення слідства”, хоча сам нардеп назвав це політично вмотивованим рішенням. Після виключення він став позафракційним, намагався зберегти вплив через міжфракційні об’єднання і неодноразово заявляв, що справа розвалиться в суді.

Репутаційні втрати виявилися значними: від нього відмежувалися колишні колеги з ГПУ, медіа системно висвітлювали деклараційну історію як приклад системної проблеми. У 2022 році суд обрав запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання, але остаточного вироку станом на початок 2025 року так і не ухвалили, що дало підстави говорити про затягування процесу.

Журналістські розслідування і репутаційні втрати

Розслідування проєкту “Bihus.Info” показало, що за час перебування Павлюка на посаді заступника Генпрокурора через посередників родина оформила права на кілька земельних масивів загальною площею понад 500 гектарів у Луцькому районі. Ділянки раніше перебували в комунальній власності й були передані у приватні руки за рішеннями місцевих рад, до яких, за версією авторів, мав стосунок політик.

За даними “Слідство.Інфо”, у 2018 році родичі Павлюка стали власниками восьми земельних ділянок, які раніше орендувало агропідприємство, пов’язане з колишніми посадовцями обласної адміністрації. Перехід права власності відбувся протягом кількох місяців після призначення Павлюка заступником генпрокурора.

Сам політик послідовно заперечував будь-який зв’язок між посадою та майновими операціями рідних. Публікації в програмі “Схеми” на “Радіо Свобода” та в “Українській правді” спричинили хвилю критики з боку антикорупційних активістів. Вони вказували, що сама концентрація землі в руках родини високопосадовця підриває довіру до правоохоронної системи.

Окремим епізодом стала справа “волинського бурштину”. Журналісти встановили, що брат депутата фігурував у провадженнях щодо незаконного видобутку бурштину, але ці справи не отримали належного реагування з боку місцевої прокуратури. Прямих доказів впливу Павлюка не було, однак факт родинних зв’язків створював стійкий негативний фон. Це суттєво ускладнило його політичне майбутнє.

Приватний бік життя: родина, статки та майно

За офіційними даними декларації, Максим Павлюк одружений, виховує двох дочок. Дружина Наталія Павлюк за фахом лікар, однак у деклараціях зафіксовано її корпоративні права в кількох сільськогосподарських підприємствах на Волині, що дало підстави говорити про прихований аграрний бізнес. У власності подружжя згідно з декларацією за 2020 рік перебувають квартира в Луцьку площею 120 квадратних метрів, житловий будинок у селі та щонайменше чотири земельні ділянки. Вартість майна неодноразово порівнювали з ринковою, припускаючи заниження.

Автомобільний парк родини включав позашляховик Toyota Land Cruiser 2015 року та седан Lexus ES, записаний на дружину. Грошові активи були відносно скромними – близько 400 тисяч гривень готівкою та стільки ж на банківських рахунках. Таке співвідношення між вартістю майна і депутатською зарплатою викликало запитання, на які Павлюк відповідав поясненням про накопичення за попередні роки.

У побутовому плані Павлюк позиціонує себе як сімейна людина, що мешкає в рідному регіоні та регулярно відвідує церкву. Колишні колеги характеризують його як наполегливого, але закритого у спілкуванні. Публічних скандалів на особистому ґрунті зафіксовано не було, але саме дружина стала ключовою фігурою в майнових розслідуваннях, що створювало додаткову напругу в інформаційному полі.

Хронологія кар’єрного зростання Максима Павлюка

Експертна оцінка: чим запам’ятався Павлюк

Аналітики сходяться на думці, що постать Максима Павлюка ввійшла в історію української політики як символ нереформованої прокуратури, яка спробувала адаптуватися до нової епохи через парламентський мандат. Його кар’єра охопила три етапи: радянську систему, післямайданні реформи та добу монобільшості. Попри всі зусилля, закріпити за собою образ фахового правника-реформатора не вдалося – шлейф скандалів виявився занадто помітним.

Законодавчий доробок оцінюється неоднозначно: з одного боку, кілька точкових змін до КПК та закону про прокуратуру, з іншого – жоден із проєктів не став визначальним для правоохоронної реформи. Після виходу з фракції його вплив різко зменшився, а сам депутат зосередився на локальній волинській тематиці та захисті від медійних звинувачень.

Майбутнє політика залишається під питанням. Після повномасштабного вторгнення Росії Павлюк продовжував виконувати депутатські повноваження, але його публічна активність зійшла нанівець. Чутки про можливе повернення до правоохоронних структур не підтверджені, і експерти вважають, що навіть за сприятливих умов токсичний багаж земельних історій унеможливлює реабілітацію в очах виборців. Історія Павлюка – це приклад того, як нагромадження майнових питань під час прокурорської роботи поступово руйнує політичні перспективи, хоч яким би професійним не виглядав бекграунд.

About the Author

Безнога Настя

Editor

View All Posts