Коли у Верховній Раді настає бюджетний сезон, увага зосереджується на одній людині – голові бюджетного комітету. Роксолана Підласа займає цю посаду з 2020 року, і саме через її руки проходить головний фінансовий документ країни. Її траєкторія від черкаської школярки до архітектора бюджету – це історія системної праці, навчання на реальних викликах та вміння тримати удар.
Черкаський старт та київська освіта
Роксолана Підласа народилася 17 січня 1983 року в Черкасах. Батьківська родина не була пов’язана з політикою чи великою економікою, проте дівчина змалку цікавилася цифрами. У школі точні науки давалися їй легко, а в старших класах вона свідомо готувалася до вступу на економічний факультет. У 2000-му стала студенткою Київського національного економічного університету (КНЕУ), обравши спеціальність “Міжнародна економіка”. Університетські роки сформували ґрунтовну теоретичну базу. Викладачі відзначали її здатність аналізувати складні макроекономічні моделі та знаходити неочевидні зв’язки. Дипломна робота була присвячена порівняльному аналізу бюджетних політик перехідних економік. Вже тоді вона опанувала специфічну термінологію та методику бюджетного планування. Червоний диплом КНЕУ став її перепусткою на державну службу.
Однокурсники згадують, що Роксолана не обмежувалася лекціями, а активно шукала стажування. Ще на четвертому курсі вона пройшла практику в одному з департаментів Міністерства фінансів. Там вперше побачила, як теорія перетворюється на реальні рядки бюджету. Той досвід закріпив бажання працювати саме у фінансовому блоці уряду. До речі, вміння розкладати проблему на складові та шукати компроміс відточувалося не лише в аудиторіях: у студентському самоврядуванні вона координувала кілька проєктів і зрозуміла, що управління ресурсами – це її стихія.
Вибір КНЕУ був невипадковим. Цей виш традиційно готував кадри для міністерств та відомств, а його випускники формували кістяк української фінансової бюрократії. Підласа відвідувала додаткові курси з бюджетного менеджменту, які вели практики з Мінфіну. Вона називала це “зануренням у кухню державних фінансів”. Саме там вона вперше зіткнулася з проблемою хронічного недофінансування окремих програм і зрозуміла, наскільки важливо прораховувати ризики при формуванні видаткової частини.
Міністерство фінансів: загартування системою
У 2005 році випускниця КНЕУ одразу потрапила до департаменту бюджетної політики Міністерства фінансів на посаду спеціаліста. Протягом наступних дев’яти років вона подолала всі кар’єрні сходинки: старший спеціаліст, начальник відділу зведеного бюджету, заступник директора департаменту. Кожна нова посада означала глибше занурення в бюджетну “кухню” – підготовку аналітики, консолідацію показників, розрахунок міжбюджетних трансфертів. Колеги відзначають її здатність за лічені години перевіряти сотні сторінок бюджетних запитів, виловлюючи розбіжності, які інші пропускали.
У 2014 році вона очолила департамент бюджетної політики в розпал економічної кризи після Революції Гідності. Це був час, коли бюджет доводилося перекроювати кілька разів на рік, а ресурсів катастрофічно не вистачало. Саме тоді сформувався її фірмовий стиль: мінімум політичних поступок за рахунок фінансової стабільності. У 2016 році Підласа стала заступником міністра фінансів Олександра Данилюка, де безпосередньо впроваджувала середньострокове бюджетне планування. Перехід від річного горизонту до трирічного був болючим для багатьох розпорядників, але дав змогу краще прогнозувати капітальні видатки.
Загалом робота в міністерстві навчила її тому, що бюджет – це не лише цифри, а система стримувань і противаг, де будь-яка популістська правка може обвалити всю конструкцію. Цей урок вона перенесла в парламент.
Політичний дебют і бюджетний комітет
У 2019 році Роксолана Підласа вперше балотувалася до Верховної Ради за списком партії “Слуга народу” (№13). Її кандидатура була підтримана експертним середовищем, адже досвідчений бюджетник давно очікував на шанс перейти від виконавчої вертикалі до законодавчої. Після виборів її призначили заступником голови бюджетного комітету при Юрію Арістову. А вже у липні 2020 року, після кадрових перестановок, вона очолила комітет. Так уперше в історії українського парламенту бюджетний комітет отримав голову-жінку.
Перехід із міністерського кабінету в депутатську ложу змінив тактику, але не стратегію. Підласа зосередилася на підвищенні прозорості бюджетного процесу. За її ініціативи комітет запустив практику публічних обговорень бюджетних програм, до яких залучалися аналітичні центри та громадськість. Вона наполягала на тому, щоб усі правки до бюджету супроводжувалися чіткими фінансовими розрахунками, а не політичними гаслами. Її часто можна було побачити на засіданнях із калькулятором в руках – звичка, вироблена в Мінфіні, нікуди не поділася. Колеги по комітету визнають, що з її приходом дискусії стали більш предметними, хоча й напруженішими: Підласа вимагала дотримання бюджетного законодавства, навіть якщо це йшло врозріз із побажаннями окремих депутатів.
Перший повноцінний бюджет, який комітет готував під її керівництвом (на 2021 рік), відрізнявся реалістичністю доходної частини та обережним зростанням соціальних видатків. Підласа неодноразово наголошувала, що бюджет – це не передвиборчий проспект, а жорсткий фінансовий план. Вона ввела практику щотижневих звітів про виконання бюджету для членів комітету, що зменшило кількість популістських ініціатив. До речі, саме тоді вдалося знизити дефіцит бюджету до 5,5% ВВП – показник, який до того здавався недосяжним.
Ключові етапи професійного зростання Роксолани Підласої
| Період | Посада | Ключові здобутки |
|---|---|---|
| 2001–2005 | Студентка КНЕУ | Червоний диплом, стажування в Мінфіні, вивчення бюджетних моделей перехідних економік |
| 2005–2010 | Спеціаліст, старший спеціаліст Мінфіну |
Опанування бюджетного процесу, робота з міжбюджетними трансфертами |
| 2010–2014 | Начальник відділу, заступник директора департаменту |
Консолідація бюджету, впровадження нових аналітичних форматів звітності |
| 2014–2016 | Директор департаменту бюджетної політики |
Кризові бюджети 2015–2016, оптимізація видатків, початок середньострокового планування |
| 2016–2018 | Заступник міністра фінансів | Реформа бюджетного процесу, середньострокова бюджетна декларація, переговори з МВФ |
| 2019–2020 | Заступник голови бюджетного комітету |
Запуск публічних слухань бюджету, аналіз видаткової частини в умовах пандемії |
| 2020–дотепер | Голова бюджетного комітету Верховної Ради |
Бюджети воєнного часу, рекордне фінансування оборони, цифровізація комітетської роботи |
Принципи бюджетування за Підласою
Підхід Роксолани Підласої до бюджетного планування базується на кількох наріжних правилах, які вона неодноразово озвучувала і втілювала. Перше й найважливіше – жодних цифр без підтвердженого розрахунку. Кожна бюджетна програма, що потрапляє до порядку денного комітету, повинна мати детальне фінансово-економічне обґрунтування. Це, на її думку, єдина гарантія, що гроші не розчиняться в корупційних схемах або недолугих проектах. Саме тому на засіданнях комітету вона вимагає від ініціаторів правок пред’явити джерела покриття та прогнозні надходження.
Другий принцип – прозорість як інструмент контролю. Підласа активно просуває ідею “відкритого бюджету”, за якою всі етапи виконання видатків мають бути доступними для громадськості в реальному часі. Завдяки їй на сайті комітету запрацював модуль візуалізації бюджетних потоків, що дає змогу навіть непідготовленому користувачеві побачити, куди йдуть кошти. Такий підхід не лише стримує зловживання, а й підвищує довіру до податкової системи.
Ще один важливий елемент її філософії – адаптивність. Бюджет не може бути закам’янілим документом, особливо в умовах нестабільної економіки чи війни. Відповідно, Підласа відстоює практику оперативного корегування бюджету протягом року за спрощеною процедурою. Це викликало критику з боку опозиції, яка вбачала в цьому утиск парламентського контролю, однак досвід пандемії COVID-19 і воєнного стану підтвердив її правоту.
Крім того, голова комітету наполягає на дотриманні середньострокової бюджетної рамки навіть тоді, коли горизонт планування здається занадто туманним. Вона переконана: без трирічних орієнтирів неможливо запустити жодну довгострокову соціальну програму чи інфраструктурний проєкт. Саме тому, попри спротив частини колег, Бюджетна декларація продовжує оновлюватися щороку.
Ключові засади її бюджетної політики можна звести до переліку:
- фінансове обґрунтування кожної видаткової статті до голосування;
- публічна звітність головних розпорядників бюджетних коштів;
- пріоритизація видатків на безпеку, оборону та соціальний захист;
- відмова від непідкріплених доходами соціальних обіцянок;
- постійний моніторинг макроекономічних показників для швидкого реагування;
- цифровізація обліку бюджетних зобов’язань;
- середньострокове планування з чіткою прив’язкою до Бюджетної декларації;
- посилення відповідальності за нецільове використання бюджетних коштів
Ці принципи не є застиглою догмою, а радше набором базових правил, вироблених багаторічною практикою. Підласа неодноразово підкреслювала, що бюджетний процес нагадує складну інженерну споруду: варто послабити хоч один вузол, і вся конструкція втрачає стійкість.
Робота в умовах війни: бюджет як оборонний інструмент
Повномасштабне вторгнення змусило повністю переписати бюджетну логіку. З лютого 2022 року комітет під керівництвом Підласої працював у режимі безперервних консультацій. Перше завдання – спрямувати максимум ресурсів на оборону. Вже у березні частка військових видатків перевищила 40% загального обсягу бюджету, а до кінця року сягнула 48%. Такі показники вимагали миттєвого перегляду сотень бюджетних програм; Підласа особисто відстоювала перед урядом необхідність “заморозити” багато цивільних проєктів, щоб уникнути касових розривів.
Протягом 2022–2023 років комітет ініціював десятки позачергових правок, які дозволяли оперативно перерозподіляти кошти між силовими відомствами, забезпечувати грошове забезпечення військовослужбовців та закуповувати озброєння. Голова комітету неодноразово наголошувала, що зволікання з фінансуванням оборони тотожне зраді національних інтересів. Саме завдяки її тиску вдалося уникнути затримок із виплатами на передовій у найкритичніші перші місяці.
Роксолана Підласа стала першою жінкою-головою бюджетного комітету Верховної Ради за всю історію українського парламентаризму.
Ще один важливий штрих – постійна комунікація з міжнародними партнерами. Підласа брала участь у дискусіях з МВФ, узгоджуючи умови фінансової підтримки. Вона пояснювала донорам, чому бюджетна дисципліна в умовах війни не може бути жорсткою, але водночас наполягала на збереженні прозорості використання зовнішніх запозичень. Такий баланс між надзвичайними потребами та довірою кредиторів став її ноу-хау.
За межами комітету: вплив на реформи
Хоча головна сфера відповідальності – бюджет, Підласа активно впливає й на суміжні напрями. Вона була серед розробників змін до Бюджетного кодексу, що розширили фінансову базу місцевого самоврядування. Її принципове кредо – децентралізація не має перетворюватися на хаотичне розбазарювання ресурсів, тому надавати більше податкових повноважень потрібно поступово, паралельно з посиленням контролю за використанням коштів.
У податковій сфері вона відстоює політику спрощення адміністрування для чесного бізнесу, але водночас вимагає жорсткої відповідальності за ухилення. Їй належить ідея запровадження автоматичного обміну податковою інформацією з іноземними юрисдикціями, що дало змогу виявляти приховані доходи та майно за кордоном. Ці кроки безпосередньо позначаються на наповненні державної скарбниці.
На митному фронті Підласа послідовно критикує схеми “сірого” імпорту, які щороку вимивають із бюджету десятки мільярдів. Вона підтримує створення спеціалізованого органу з розслідування митних правопорушень, хоча ця ініціатива поки що не реалізована. У кожній із цих дотичних сфер вона керується тим самим правилом: справедливий розподіл ресурсів починається з чесно сплачених податків.
Позапарламентська діяльність також заслуговує на увагу: Підласа регулярно виступає на фахових форумах, де презентує український досвід кризового бюджетування. Її виступи позбавлені політичної агітації – це суха, але надзвичайно насичена аналітика, яку високо цінують міжнародні фінансові кола.
Шлях Роксолани Підласої від черкаської випускниці до фактичного архітектора державного бюджету не був результатом випадкового кар’єрного злету. Це цілеспрямована, часом виснажлива робота, заснована на глибокому знанні фінансової системи та вмінні тримати баланс між політичною доцільністю і бюджетною дисципліною. В умовах, коли країна змушена мобілізовувати всі ресурси для виживання, саме такий прагматичний підхід стає запорукою фінансової стійкості. Її історія – наочний приклад того, як професіоналізм, помножений на відповідальність, може перетворити сухі цифри на дієвий інструмент захисту національних інтересів.
About the Author
