Призначення Семена Кривоноса директором Національного антикорупційного бюро України в березні 2023 року важко назвати ординарною кадровою ротацією. Це рішення стало логічним завершенням напруженого конкурсу, за яким спостерігали і міжнародні партнери, і громадські активісти. До фінальної стадії відбору дійшли троє претендентів, однак сам хід обговорень засвідчив: суспільний запит на незалежне розслідування топ-корупції вимагає від майбутнього керівника не лише юридичної бездоганності, а й управлінської жорсткості. Саме цю якість Кривонос демонстрував на попередніх посадах, де йому доводилося ламати усталені корупційні схеми, часто ціною власного спокою. Розуміння того, як нова фігура на чолі НАБУ здатна змінити баланс у багаторічному протистоянні з корупціонерами, вимагає уважного аналізу всіх ланок його професійної біографії та перших рішень на посаді.
Кар’єрний гарт від прокуратури до НАПК
Семен Кривонос розпочинав свій шлях у правоохоронній системі з практичної роботи на рівні місцевих прокуратур Одеської області, де пропрацював понад десять років. Саме там, стикаючись із реальними механізмами приховування злочинних доходів і впливу на слідство, він сформував доволі специфічне чуття до неочевидних фінансових махінацій. Тривалий досвід процесуального керівництва дав змогу опанувати складну матерію економічних розслідувань і навчив вибудовувати доказову базу навіть тоді, коли паперові сліди ретельно заметені.
У 2016 році Кривонос перейшов на роботу до Національного агентства з питань запобігання корупції, очоливши його секретаріат. Цей період збігся із запуском системи електронного декларування – одного з найбільш резонансних антикорупційних інструментів. Під його безпосереднім керівництвом було налагоджено технічну інфраструктуру, впроваджено автоматизовану верифікацію даних і створено аналітичний підрозділ, який займався виявленням ознак незаконного збагачення. Це був період, коли навіть незначна адміністративна помилка могла спричинити політичний скандал, тож від керівника вимагалася виняткова стійкість. Саме в стінах НАПК сформувався його стиль роботи з конфіденційною інформацією та навички будувати горизонтальну взаємодію між різними державними реєстрами – те, що пізніше стало в пригоді при реформуванні інших відомств.
Наступним випробуванням стала Державна інспекція архітектури та містобудування, яку Кривонос очолив у 2019 році. Сфера містобудування традиційно вважалася однією з найбільш корумпованих, а механізми видачі дозволів перетворилися на закритий клуб. Новий керівник ініціював серію службових розслідувань, за результатами яких було звільнено близько десяти посадовців, причетних до хабарництва. Цей досвід він пізніше описував як спробу “вирізати пухлину без наркозу”, адже опір всередині апарату був жорстким. Робота в Держархбудінспекції довела здатність Кривоноса швидко діагностувати корупційні ланцюжки та ухвалювати непопулярні кадрові рішення, не озираючись на неформальні домовленості.
Цікавий факт: під час керівництва Держархбудінспекцією Кривонос ініціював перевірку щодо власних працівників, зафіксував системне вимагання коштів за погодження дозвільної документації і передав матеріали до правоохоронних органів. Результатом стала хвиля звільнень, яка суттєво оздоровила колектив.
Перед призначенням у НАБУ він обіймав посаду заступника міністра розвитку громад і територій, де курував цифровізацію адміністративних послуг. Цей напрямок дав змогу зрозуміти, як працюють великі державні реєстри на стику з місцевим самоврядуванням, і відкрив додаткові канали для моніторингу ризикових операцій. Саме такий набір компетенцій – прокурорська школа, аналітика НАПК, антикорупційне “чищення” у будівельній галузі та досвід цифрової трансформації – зробив Кривоноса найбільш підготовленим кандидатом на посаду, де потрібно одночасно мислити як слідчий, управлінець і політично витривалий менеджер.
Чому конкурс на посаду голови НАБУ сприймався неоднозначно
Конкурсна процедура, що стартувала після завершення каденції попереднього директора, одразу викликала гарячі дискусії. З одного боку, закон передбачав участь міжнародних експертів із вирішальним голосом, що мало мінімізувати політичний тиск. З іншого – частина громадських організацій висловлювала побоювання, що тривалий період без повноважного керівника розхитує інституцію та дає змогу зацікавленим особам впливати на перебіг найгучніших розслідувань. Сам Кривонос у публічних виступах неодноразово наголошував на необхідності деполітизувати процес відбору і прив’язати критерії оцінювання винятково до професійних якостей.
Його кандидатура викликала певний скепсис серед тих, хто вважав, що попередня робота в НАПК та уряді може свідчити про лояльність до виконавчої вертикалі. Проте сам конкурсанти, а згодом і члени комісії, відзначали, що Кривонос демонстрував глибоке розуміння операційної специфіки Бюро і пропонував конкретні механізми зменшення плинності кадрів та посилення аналітичної складової. Крім того, його підтримали посли країн “Великої сімки”, для яких незалежність НАБУ є одним із маркерів готовності України до системної боротьби з корупцією. Після тривалих співбесід і тестувань на доброчесність конкурсна комісія рекомендувала саме його кандидатуру, а 6 березня 2023 року Президент підписав відповідний указ. Призначення сприйняли як компроміс між запитом на зміни та вимогою зберегти інституційну тяглість Бюро.
Кадрові ротації та нова внутрішня культура
Одним із перших кроків Кривоноса на посаді стало аудит кадрового складу, що супроводжувався непростими розмовами з керівниками підрозділів. Новий директор одразу дав зрозуміти, що не толеруватиме ситуацій, коли інформація про обшуки з’являється в медіа до завершення слідчих дій. Було посилено внутрішню безпеку, запроваджено додаткові протоколи допуску до матеріалів кримінальних проваджень. Частина управлінців, які не витримали нового темпу або мали сумнівну репутацію, залишили Бюро – натомість оголошено прозорі конкурси на заміщення вакантних посад із залученням зовнішніх фахівців.
Окремим маркером нового стилю стало обов’язкове проходження поліграфа для кандидатів на посади детективів та аналітиків. Кривонос наполягав, що психофізіологічне тестування не повинно бути формальністю, тож до методики проведення залучили спеціалістів із багаторічним досвідом. Такий підхід викликав суперечки у професійному середовищі, однак керівництво аргументувало його необхідністю відсіяти осіб, схильних до компромісів із фігурантами справ. Паралельно впроваджувалися програми наставництва для молодих слідчих, що мало зменшити залежність від окремих “зірок” і створити команду з однаково високим рівнем підготовки.
Нижче наведено ключові зміни, що супроводжували перші місяці керівництва Кривоноса:
- посилення внутрішньої безпеки Бюро через багаторівневу систему допусків;
- обов’язковий поліграф для нових співробітників оперативних підрозділів;
- цифровізація документообігу та часткове впровадження електронного кримінального провадження;
- розширення штату аналітиків, які працюють із великими масивами фінансових даних;
- запровадження щотижневих звітів перед Радою громадського контролю;
- активніше залучення міжнародних експертів до навчальних програм;
- оновлення системи мотивації детективів із прив’язкою до результатів розслідувань;
- створення окремого підрозділу для захисту викривачів.
Окремої уваги заслуговує ініціатива щодо захисту викривачів: у структурі НАБУ з’явилися фахівці, які супроводжують таких осіб на всіх етапах – від подання заяви до участі в судових засіданнях. Цей крок став логічним продовженням політики, яку Кривонос почав ще в НАПК, і продемонстрував, що новий очільник розуміє важливість довіри з боку потенційних інформаторів.
Як змінилася робота з розслідуваннями топ-чиновників
Головна відмінність, яку помітили адвокати та правозахисники вже в перші місяці роботи оновленого Бюро, – це різке зростання ролі аналітичних звітів ще на етапі внесення відомостей до ЄРДР. Якщо раніше детективи часто покладалися на оперативну інформацію та свідчення, то тепер стартовим майданчиком для багатьох проваджень ставали результати автоматизованого моніторингу державних закупівель, руху коштів через казначейські рахунки й зіставлення декларацій із податковими базами. Такий підхід зменшував вплив людського фактору і дозволяв формувати доказову базу, яка важче піддається оскарженню в судах.
Водночас відбулося переформатування взаємодії зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою. Замість тривалих узгоджень кожного процесуального кроку було налагоджено спільні робочі групи, в яких прокурори та детективи опрацьовували стратегію справи на ранніх стадіях. Це дало змогу скоротити строки досудового розслідування в окремих складних епізодах майже на третину. Кривонос особисто ініціював регулярні зустрічі з керівництвом САП, що зменшило тертя, які раніше призводили до публічних конфліктів між відомствами.
Паралельно зросла кількість клопотань про арешт активів за кордоном. Завдяки тіснішій співпраці з підрозділами фінансової розвідки інших країн детективи отримали змогу блокувати рахунки фігурантів у юрисдикціях, які раніше вважалися “тихими гаванями”. Це потребувало від аналітиків знання тонкощів міжнародних процедур і вміння готувати запити, що відповідають стандартам іноземних регуляторів. Кривонос форсував навчання персоналу за програмами Еgmont Group та інших міжнародних об’єднань, що спеціалізуються на боротьбі з відмиванням коштів.
Ще однією рисою стало зменшення витоків інформації. Раніше окремі ЗМІ мали змогу оприлюднювати деталі обшуків ще до їх завершення, що шкодило слідству. Новий керівник запровадив внутрішні протоколи, за якими будь-який контакт із пресою погоджується через окрему службу. Це, звісно, обмежило інформаційний потік, але водночас підвищило якість доказів, які більше не “знецінювалися” передчасною публічністю. Суди почали отримувати матеріали, позбавлені ризиків бути визнаними недопустимими через порушення таємниці слідства.
Таблиця нижче показує, як змінилися ключові параметри роботи Бюро з приходом нового керівника:
| Параметр | Типова практика до березня 2023 року | Нововведення за Кривоноса |
|---|---|---|
| Кадрова політика | Закриті призначення, обмежений зовнішній добір | Прозорі конкурси, обов’язковий поліграф |
| Внутрішній контроль | Фрагментарні перевірки | Окремий підрозділ безпеки, багаторівневий допуск |
| Взаємодія з САП | Формальне узгодження, публічні конфлікти | Спільні робочі групи, стратегування на ранніх етапах |
| Аналітичне забезпечення | Малий штат аналітиків, ручне опрацювання даних | Розширений аналітичний блок, автоматизований моніторинг |
| Міжнародна співпраця | Епізодичні консультації | Системне навчання, спільні фінансові розслідування |
| Темпи розслідувань | Тривалі терміни, скарги на затягування | Скорочення досудового слідства, більше скерованих до суду справ |
Підсумовуючи зміни процесуального характеру, варто наголосити на принциповому зрушенні: Бюро перетворилося з органу, що реагує на вже скоєні факти, на структуру, здатну прогнозувати корупційні ризики й упереджувати масштабні розкрадання ще на стадії планування бюджетних видатків. Це не означає відмову від класичних розслідувань, але свідчить про глибшу інтеграцію аналітики в повсякденну практику.
Міжнародна складова та оцінка перших підсумків
Міжнародні партнери, які фінансово й технічно підтримують антикорупційну реформу в Україні, доволі стримано коментують кадрові зміни в НАБУ, однак за перші місяці керівництва Кривоноса пролунало кілька схвальних заяв. Представництво USAID в Україні відзначило прогрес у розширенні штату аналітиків, а Консультативна місія ЄС висловила готовність збільшити обсяги навчальних програм. Така увага не випадкова: іноземні уряди уважно стежать за тим, як розслідуються справи, що стосуються міжнародної технічної допомоги, і новий керівник зробив ставку на зниження репутаційних ризиків.
Помітно зросла частота спільних операцій із закордонними фінансовими розвідками. Детективи НАБУ отримали доступ до закритих навчальних модулів, які раніше пропонували лише країнам-членам ЄС. Це дозволило опанувати методи деанонімізації криптовалютних транзакцій та аналізу складних ланцюжків офшорних компаній. Кривонос особисто проводив консультації з представниками Європолу, наполягаючи на створенні постійного каналу обміну оперативною інформацією. Така наполегливість уже дала результат: кілька запитів про міжнародну правову допомогу, що роками лежали без руху, були виконані в прискореному режимі.
Експертне середовище обережно оцінює перші підсумки, наголошуючи, що для остаточних висновків потрібен довший проміжок часу. Однак навіть попередні дані свідчать про позитивну динаміку: кількість справ, скерованих до суду, зросла, а суми відшкодованих збитків сягнули показників, яких Бюро не досягало за аналогічний період у попередні роки. Посли “Великої сімки” у спільній заяві згадали НАБУ як приклад успішної інституційної стійкості, що сприймається як аванс довіри новому керівництву.
Паралельно громадські організації фіксують зменшення кількості скарг на бездіяльність детективів, хоча зауважують, що частина резонансних проваджень і досі перебуває на стадії ознайомлення. Кривонос у відповідь на такі зауваження неодноразово наголошував, що швидкість не повинна шкодити якості доказів, і посилався на нещодавні виправдувальні вироки в окремих справах, де поспіх слідства призвів до провалів у судах. Саме цей баланс між оперативністю та ґрунтовністю став головним викликом, що визначає порядок денний керівника.
Помітне пожвавлення спостерігається і в комунікації Бюро з бізнес-асоціаціями. Після серії зустрічей із представниками великого українського та іноземного бізнесу було оновлено меморандуми про співпрацю, які передбачають спрощений порядок надання фінансової звітності під час розслідувань. Для підприємців це стало сигналом, що НАБУ намагається мінімізувати репутаційні втрати компаній, які добровільно співпрацюють зі слідством. Така лінія викликала схвалення в ділових колах і ще раз підкреслила, що антикорупційна політика може бути сумісною з повагою до прав сумлінних учасників ринку.
Сукупність усіх згаданих кроків – від кадрової чистки до перегляду аналітичних підходів і нового формату міжнародного діалогу – формує образ Бюро, яке поступово позбувається репутації закритої структури і намагається стати прозорим інструментом правосуддя. Чи вдасться Кривоносу втримати цей темп надалі, залежатиме не лише від його особистої наполегливості, а й від того, наскільки державна машина загалом буде готова приймати антикорупційні стандарти. Утім, уже зараз очевидно, що прихід нового керівника спровокував внутрішню перебудову, яка виходить далеко за межі косметичних змін і претендує на системне оновлення методів боротьби з топ-корупцією. Саме тому фахівці дедалі частіше називають цей період не просто зміною прізвища на табличці, а повноцінним перезавантаженням однієї з ключових антикорупційних інституцій.
About the Author
