Житомир часто асоціюється з космічною галуззю та старовинними соборами, проте з середини 2010-х років місто все частіше згадують у контексті ефективного муніципального менеджменту. Локомотивом цих змін став Сергій Сухомлин – людина, яка прийшла у владу не з кабінетних коридорів, а з реального будівельного бізнесу. Його біографія не є стандартною історією чиновника-кар’єриста: тут значно більше практичної хватки, ніж політичних інтриг. Сухомлин особисто контролює якість асфальту, запускає конкурси молодіжних архітектурних проєктів і публікує детальні фінансові звіти в соцмережах. Відстежити етапи його становлення – значить зрозуміти, як особисті компетенції можуть конвертуватися в системні міські реформи.
Житомирське дитинство і будівельна освіта
Сергій Іванович Сухомлин народився 23 жовтня 1973 року в Житомирі в звичайній українській сім’ї. Дитинство хлопця минало на околиці міста, де з ранніх років формувалося ставлення до праці як до основи добробуту. Після закінчення загальноосвітньої школи він вступив до Житомирського інженерно-технологічного інституту (нині Державний університет “Житомирська політехніка”) на будівельний факультет. У 1996 році отримав диплом за спеціальністю “Промислове та цивільне будівництво” і кваліфікацію інженера-будівельника.
Трудовий шлях розпочав із посади майстра на житомирському заводі “Прогрес”, де швидко опанував виробничі процеси та навчився керувати бригадами. Через два роки його запросили заступником директора в приватне підприємство “Арт-модерн”, що дало перший досвід фінансового планування й управління проєктами. У 2000 році Сухомлин очолив компанію “Арт-буд”, яка зводила житлові будинки та комерційну нерухомість у Житомирі й області. За роки роботи в будівельному бізнесі він здобув репутацію жорсткого, але передбачуваного управлінця, здатного завершувати об’єкти в межах затвердженого кошторису. Багато хто з місцевих підприємців відзначав його вміння вибудовувати прозорі стосунки з підрядниками та контролювати якість матеріалів.
Паралельно з підприємництвом Сергій Сухомлин не полишав думки про державне управління. У 2010 році він здобув другу вищу освіту в Національній академії державного управління при Президентові України, закінчивши магістерську програму. Саме в той період кристалізувалося розуміння, що будівельний досвід цілком можна масштабувати на рівень міста – адже муніципальне господарство потребує точно таких самих навичок: жорсткого бюджетування, технічного контролю й прозорості закупівель.
Перші виборчі кампанії та дорога в парламент
У 2002 році Сергій Сухомлин уперше балотувався до Житомирської міської ради й здобув мандат. Протягом чотирьох років він очолював постійну депутатську комісію з питань будівництва, архітектури та земельних відносин. Ця ділянка роботи дозволила досконально вивчити проблематику містобудівної документації та механізми виділення землі, що згодом стало в пригоді при викорінюванні корупційних схем.
У 2006 році Сухомлин перейшов на рівень обласної ради, де увійшов до складу бюджетного комітету. Там він отримав уявлення про формування обласних цільових програм та міжбюджетні відносини. У 2010-му повернувся до міськради, щоб зосередитися на локальних проєктах – ремонті шкіл, модернізації котелень, впорядкуванні прибудинкових територій.
Політична ситуація в Україні після Революції Гідності відкрила нові можливості. У 2014 році Сухомлин вирішив узяти участь у позачергових виборах до Верховної Ради в одномандатному окрузі №62 (Житомир) від партії “Блок Петра Порошенка”. Його програма акцентувала на спрощенні дозвільних процедур для бізнесу, децентралізації та модернізації житлово-комунальної інфраструктури. Виборці віддали перевагу практичному господарнику, і 27 листопада 2014 року він склав присягу народного депутата України.
У парламенті Сухомлин обійняв посаду секретаря Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства. За рік депутатства він встиг долучитися до підготовки низки законопроєктів, покликаних спростити отримання дозволів на будівництво, запровадити європейські стандарти енергоефективності та врегулювати діяльність об’єднань співвласників багатоквартирних будинків. Попри парламентську завантаженість, головною метою залишалася посада міського голови, і Сухомлин неодноразово натякав на це у публічних заявах.
Вибори мера 2015 року та таблиця кар’єрних віх
Місцеві вибори 2015 року стали для Житомира переломним моментом. Чинний міський голова Любомир Дебой, який обіймав посаду з 2010 року, зіштовхнувся з шквалом критики за стан комунального транспорту, запущені дороги й відсутність діалогу з громадою. Сергій Сухомлин, який мав підтримку президентської партії та власний рейтинг господарника, висунув свою кандидатуру й зосередив кампанію на трьох меседжах: аудит комунальних підприємств, відкриті бюджети та ремонт доріг. У першому турі 25 жовтня він набрав 37,7% голосів, тоді як Дебой отримав 21,4%. Другий тур 15 листопада підтвердив тенденцію: 52,3% виборців підтримали Сухомлина, і він офіційно став Житомирським міським головою.
Одразу після вступу на посаду новообраний мер ініціював повний фінансовий аудит усіх комунальних підприємств, звільнив кількох керівників профільних департаментів і затвердив план першочергових дій. Показовим кроком стало публічне оприлюднення результатів аудиту на офіційному сайті міськради, чого раніше не траплялося.
Для кращої наочності ключові дати кар’єрного зростання зібрані в таблицю нижче.
| Рік | Подія |
|---|---|
| 2002 | Обраний депутатом Житомирської міської ради |
| 2006 | Депутат Житомирської обласної ради |
| 2010 | Повторно стає депутатом міськради |
| 2014 | Народний депутат України VIII скликання |
| 2015 | Обраний Житомирським міським головою |
| 2020 | Переобраний на другий термін |
Проте спокійного старту не вийшло: частина депутатського корпусу, що звикла до старих правил гри, намагалася блокувати рішення нового голови. Однак публічна підтримка та вміле використання соціальних мереж дозволили Сухомлину переламати ситуацію і затвердити нову структуру виконавчих органів.
Цифровий стрибок крізь бюрократичні джунглі
Сергій Сухомлин неодноразово наголошував, що модернізація міста неможлива без тотальної цифровізації адміністративних процесів. Першим знаковим проєктом став Центр надання адміністративних послуг, який у 2016 році переїхав до реконструйованого приміщення колишнього кінотеатру “Жовтень” і отримав назву “Прозорий офіс”. Тут об’єднали понад 350 послуг, запровадили електронну чергу, облаштували дитячі куточки та санітарні кімнати для людей з інвалідністю. Принцип “єдиного вікна” дозволив скоротити час оформлення документів у кілька разів.
Паралельно з реформою ЦНАПу запустили систему відкритого бюджету на платформі E-DATA, завдяки якій кожен містянин отримав змогу в режимі реального часу відстежувати рух бюджетних коштів. У 2016 році також запровадили бюджет участі – громадський бюджет, куди спочатку спрямували 5 мільйонів гривень, а згодом сума зросла до 15 мільйонів. Жителі подавали власні проєкти з благоустрою, освіти чи культури, а найкращі фінансувалися коштом міста.
Поступово цифрова екосистема обросла новими сервісами. Найважливіші з них перелічені нижче:
- портал відкритого бюджету, що демонструє рух кожної гривні;
- громадський бюджет, через який реалізовано сотні проєктів містян;
- система електронного квитка в комунальному транспорті;
- мобільний додаток “Житомир” зі сповіщеннями про аварійні роботи й картою ремонтів;
- сервіс онлайн-запису до лікаря “Поліклініка без черг”;
- електронні петиції, які дозволили жителям впливати на порядок денний міськради.
Такий технологічний ривок став можливим завдяки співпраці з міжнародними донорами та волонтерськими ІТ-спільнотами. Показово, що багато рішень впроваджувалися без закупівлі дорогого пропрієтарного софту – використовували відкриті платформи, що суттєво економило бюджетні кошти.
Дороги, мости і кадрові землетруси
Інфраструктурний прорив у Житомирі пов’язують насамперед із комплексним ремонтом дорожнього покриття та оновленням парку комунального транспорту. Уже за перший рік каденції Сухомлина вдалося відремонтувати понад 30 кілометрів вулиць, що майже втричі перевищувало показники попередніх років. Місто закупило 30 нових тролейбусів та 5 трамваїв, а зовнішнє освітлення поступово переводилося на енергоощадні LED-світильники.
Одним із найяскравіших символів трансформації Житомира стала повна реконструкція підвісного пішохідного мосту через річку Тетерів, проведена у 2018 році. Міст, який десятиліттями не бачив капітального ремонту, перетворився на сучасну архітектурну локацію з LED-підсвіткою і став улюбленим місцем для прогулянок.
Не менш значущою виявилася кадрова політика міського голови. Він звільнив керівників “Житомирводоканалу”, “Житомиртеплокомуненерго” та інших комунальних підприємств, призначивши на їхні місця молодих спеціалістів, частина яких прийшла з бізнесу. Такі дії викликали хвилю обурення серед політичних ветеранів і спровокували низку судових позовів. У 2017 році проти Сухомлина порушили кримінальне провадження за звинуваченнями у зловживаннях на комунальному підприємстві “Парковка”, однак справа не дійшла до суду. Сам міський голова розцінював це як спробу реваншу з боку усунутої від бюджетних потоків старої команди.
Попри публічні конфлікти, на місцевих виборах 2020 року Сухомлин знову отримав переконливу перемогу, вийшовши в другий тур і набравши 63% голосів. Це дало йому змогу продовжити курс на оновлення міського господарства, зокрема добудувати нові школи, завершити термомодернізацію комунальних будівель і розширити мережу велодоріжок.
Аналізуючи пройдений шлях, можна стверджувати, що Сергій Сухомлин збудував не лише парки та дороги – він вибудував нову систему відносин між владою та громадою. Цифрові сервіси, якими зараз користується мало не кожен житель, і відкриті бюджети стали звичним тлом. Звісно, не всі обіцянки вдалося виконати, а жорсткий стиль управління подобається не всім. Але важливим є факт: Житомир перетворився на живий приклад того, як місто може змінитися, коли до керма стає людина з досвідом реального господарювання. Оцінювати його спадщину рано, однак біографія цього управлінця вже увійшла в історію українського місцевого самоврядування.
