Після того як у лютому 2022 року Рінат Ахметов залишив Україну, його перебування за кордоном перетворилося з тимчасового кроку на постійну практику, і за чотири роки мало що змінилося. У 2026 році одне з головних питань, яке цікавить українців, стосується не лише того, де саме живе один із найбагатших підприємців країни, а й того, як він утримує контроль над своїми підприємствами та які юридичні та фінансові виклики стоять перед ним. Далі зібрано найсвіжішу доступну інформацію про місцезнаходження, ділову активність, судові процеси та особисте життя Ахметова станом на 2026 рік.
Де саме базується Ахметов у 2026 році
Точне місце проживання Ріната Ахметова у 2026 році офіційно не розголошується, проте більшість джерел, зокрема українські та європейські журналісти, вказують на те, що він продовжує перебувати переважно в Монако. Ця країна стала для нього основною базою ще з весни 2022 року, і за чотири роки він не повернувся до постійного проживання в Україні. Окрім Монако, його час від часу помічають у Лондоні та Женеві, де розташовані офіси його юридичних радників і частини фінансових структур.
Публічно Ахметов майже не з’являється, уникає інтерв’ю, а будь-які заяви його пресслужба поширює через офіційні канали. Такий спосіб комунікації сформувався ще на початку повномасштабної війни, коли підприємець припинив прямі контакти з журналістами. У 2026 році він зберігає цю модель поведінки, що ускладнює достеменне відстеження його пересувань. Проте відомо, що він регулярно проводить відеоконференції з керівниками своїх підприємств, які залишаються в Україні.
Окремо слід зазначити, що українські правоохоронні органи не висували Ахметову офіційних звинувачень, які б забороняли йому перетинати кордон або вимагали примусового повернення. Усі його виїзди за межі країни відбувалися легально, з використанням статусу великого платника податків та підстав, пов’язаних із управлінням транснаціональними активами. Це дозволяє йому вільно перебувати за кордоном без ризику бути оголошеним у розшук.
Які підприємства залишаються під контролем олігарха
Контроль над ключовими промисловими активами Ахметов зберіг навіть попри значні втрати на тимчасово окупованих територіях. Найбільший із них – група “Метінвест”, яка об’єднує видобуток залізної руди, коксівного вугілля та металургійні комбінати. Частина потужностей, зокрема заводи в Маріуполі, втрачена або зруйнована, однак підприємства на підконтрольній Україні території продовжують працювати, хоч і зі значними обмеженнями через логістичні проблеми та обстріли.
Другий за значущістю актив – енергетичний холдинг “ДТЕК”, який зазнав безпрецедентних руйнувань від ракетних ударів по об’єктах генерації. Незважаючи на це, у 2026 році компанія поступово відновлює частину електрогенеруючих потужностей, переважно на заході та в центрі України. Керівництво “ДТЕК” регулярно звітує про завершення ремонтних робіт на окремих електростанціях, хоча загальний дефіцит електроенергії в країні залишається відчутним.
Третій відомий актив – оператор фіксованого зв’язку “Укртелеком”, який перебуває в центрі тривалих судових суперечок із державою. Ахметов придбав контроль над цим підприємством ще у 2013 році, але відтоді питання законності приватизації та поточного управління неодноразово ставало предметом розглядів у судах. У 2026 році ця історія ще не завершена, і “Укртелеком” залишається одним із найпроблемніших активів у портфелі підприємця.
Окрім виробничих компаній, Ахметов володіє футбольним клубом “Шахтар”, який після вимушеного переїзду з Донецька базується за кордоном і виступає в європейських турнірах. Також у його власності залишається низка об’єктів нерухомості в Києві та європейських містах. Варто підкреслити, що медійних активів у нього більше немає – ще у 2022 році він передав ліцензії на мовлення державі, щоб уникнути включення до реєстру олігархів.
Основні активи Ріната Ахметова станом на 2026 рік:
| Актив | Сфера | Поточний стан |
|---|---|---|
| Метінвест | Видобуток руди, металургія | Частина заводів втрачена, інші працюють на підконтрольній території |
| ДТЕК | Енергетика, видобуток вугілля | Триває відновлення генеруючих потужностей після обстрілів |
| Укртелеком | Фіксований зв’язок, інтернет | Судові суперечки з державою щодо контролю |
| ФК Шахтар | Спорт | Базується за межами Донецька, бере участь у єврокубках |
| Нерухомість | Комерційна та житлова | Основні об’єкти в Києві та за кордоном |
Попри всі складнощі, Ахметов не оголошував про продаж чи передачу контролю над цими підприємствами. Навпаки, його представники заявляють, що група продовжує виконувати зобов’язання перед працівниками та державою, сплачуючи податки у повному обсязі. Це дозволяє олігархові зберігати вплив на економіку України навіть з-за кордону.
Суди і державні претензії до бізнесмена
Юридичні суперечки за участю структур Ахметова у 2026 році залишаються однією з найгарячіших тем в українському діловому середовищі. Найбільш резонансні справи стосуються активів, втрачених на окупованих територіях, а також претензій держави до окремих підприємств. Хоча сам Ахметов рідко згадується як відповідач у судових позовах, його компанії постійно перебувають у центрі правових розглядів.
Найбільш резонансні юридичні спори, що тривали або загострилися на початку 2026 року, виглядають так:
- позови державних органів до структур, пов’язаних з “Укртелекомом”;
- міжнародні арбітражі щодо активів на тимчасово окупованих територіях;
- справи про відшкодування збитків енергетичним компаніям після ракетних ударів;
- судові вимоги про арешт частки у видобувних підприємствах;
- спори з міноритарними власниками акцій металургійного холдингу;
- перевірки податкових органів щодо низки підприємств групи.
Особливо складним залишається питання контролю над “Укртелекомом”. Після того як суди нижчих інстанцій ухвалили суперечливі рішення, справа дійшла до вищих судових органів, і на початок 2026 року остаточної крапки не поставлено. Це створює невизначеність для працівників компанії та її клієнтів, оскільки держава наполягає на поверненні активу у державну власність, а представники Ахметова оскаржують такі вимоги.
Міжнародні арбітражі щодо втрачених промислових об’єктів на Донбасі також просуваються повільно. Ахметов ще у 2022 році звернувся до міжнародних судів із вимогою компенсувати збитки від націоналізації його заводів на окупованих територіях, однак розгляд таких справ традиційно триває роками і не завжди завершується на користь позивача. У 2026 році помітних проривів у цих процесах не зафіксовано.
Скільки зараз коштує статок Ахметова
Оцінити точний розмір статку Ахметова у 2026 році складно, оскільки більшість його активів не котируються на відкритих біржах, а значна частина виробничих потужностей зазнала руйнувань. За оцінками українських економічних оглядачів, його капітал коливається в межах трьох-чотирьох мільярдів доларів. Це помітно менше, ніж у 2021 році, коли Forbes оцінював його статки приблизно в 7,6 млрд доларів, але все ще робить його одним із найбагатших підприємців України.
У вересні 2026 року Рінату Ахметову виповнилося 60 років, і попри втрату значної частини промислових потужностей на сході України його статки залишаються одними з найбільших серед підприємців країни.
Головним джерелом доходів для нього залишається “Метінвест”, який продовжує експортувати залізну руду та металопрокат через західні кордони України. Логістичні витрати зросли в кілька разів порівняно з довоєнним періодом, але світові ціни на метал дають змогу утримувати прибутковість на прийнятному рівні. Водночас “ДТЕК” працює з мінімальною маржею через високу вартість ремонтів і втрату частини шахт.
Попри зниження абсолютних цифр, експерти зауважують, що Ахметов зберіг значно більшу частку капіталу, ніж прогнозували найпесимістичніші сценарії початку війни. Це пов’язано з жорсткою оптимізацією витрат, переорієнтацією збутових ланцюгів і здатністю домовлятися з партнерами в Європі. У 2026 році він залишається фігурою, яка здатна впливати на окремі галузі української економіки, зокрема на металургію та енергетику.
Публічні появи та особисте життя
У 2026 році Рінат Ахметов практично не бере участі в публічних заходах в Україні, натомість його час від часу бачать на ділових зустрічах у Монако та Лондоні. Він не веде соціальних мереж, а офіційні коментарі від його імені з’являються лише у вигляді пресрелізів, які стосуються діяльності його підприємств або ініціатив фонду.
Про його особисте життя відомо небагато, оскільки воно тримається в суворій приватності. Ахметов одружений вдруге, від першого шлюбу має дорослого сина. Час від часу з’являються повідомлення про те, що він відвідує матчі футбольного клубу “Шахтар” на європейських стадіонах, але офіційних підтверджень цим повідомленням немає. Його захоплення колекціонуванням мистецтва та годинників згадується в світських хроніках переважно з посиланням на анонімні джерела.
Гуманітарна діяльність фонду Ахметова у 2026 році зосереджена на підтримці переселенців, постачанні медикаментів і відновленні житла в деокупованих громадах. Фонд продовжує працювати попри війну, хоча масштаби допомоги порівняно з першим роком вторгнення дещо скоротилися. Це пояснюють загальним зменшенням надходжень від промислових активів.
Загалом публічна присутність Ахметова у 2026 році мінімальна, але його вплив на ділове середовище України залишається відчутним. Він рідко висловлюється на політичні теми, що різко контрастує з періодом до 2022 року, коли його медіаактиви активно впливали на інформаційний порядок денний.
Наприкінці варто зазначити, що постать Ахметова у 2026 році продовжує викликати суперечливі оцінки. З одного боку, його підприємства забезпечують робочі місця десяткам тисяч людей і наповнюють державний бюджет. З іншого – сам факт перебування одного з найбільших власників стратегічних активів за кордоном породжує незручні запитання щодо його довгострокових намірів. Поки триває війна, більшість юридичних і фінансових питань лишаються відкритими, і лише подальші події покажуть, чи зможе Ахметов повернутися до активної ролі в українській економіці, чи остаточно перетвориться на віддаленого власника, що лише спостерігає за долею своїх активів з-за меж країни.
About the Author
