
Постать Данила Гетьманцева викликає жвавий інтерес у всіх, хто слідкує за податковою та митною політикою України. За кілька років роботи на чолі профільного комітету Верховної Ради він перетворився з маловідомого юриста на головного архітектора наймасштабніших змін у фіскальній сфері. Його ініціативи змінили правила гри для мільйонів платників податків, легалізували ринки та спростили звітність. Проте шлях від адвоката, який спеціалізувався на корпоративних спорах, до реформатора державного масштабу був далеко не лінійним.
- Ранні роки - київське коріння та студентська лава
- Юридична практика - від комерційних справ до експертного середовища
- Стрибок у політику - вибори 2019 року та депутатський мандат
- Голова фінансового комітету - можливості та відповідальність
- Головні податкові перетворення - законодавчі акценти
- Митна реформа - наступ на контрабанду
Ранні роки – київське коріння та студентська лава
Данило Гетьманцев народився 12 травня 1977 року в Києві у родині військовослужбовця, що значною мірою вплинуло на формування дисципліни та працьовитості майбутнього політика. Шкільні роки минули в столиці, де юнак виявляв хист до гуманітарних предметів, особливо до історії та права, брав участь в олімпіадах із правознавства. Вищу освіту здобував на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка – провідному правничому закладі країни, де отримав ґрунтовну теоретичну базу з господарського, цивільного та фінансового права. Під час навчання він активно занурювався в практичну юриспруденцію, брав участь у студентських наукових конференціях, стажувався в юридичних компаніях та волонтерив у правозахисних проєктах, що дало йому розуміння реальної економіки вже на початку кар’єри.
Університетські роки стали періодом закладання принципового підходу до права: норми мають працювати не на папері, а в житті. Він неодноразово повторював тезу про те, що юрист повинен мислити системно, аналізувати податкові спори не лише з юридичного, але й з економічного кута. За спогадами однокурсників, навіть на лекціях Гетьманцев заглиблювався в тонкощі Податкового кодексу, який тоді лише набував чинності. Професорсько-викладацький склад, зокрема відомі цивілісти та фінансисти, звертав увагу на деталі податкових колізій, і ця школа згодом переросла в особистий фаховий інтерес. Завершивши магістратуру з відзнакою, молодий фахівець не пішов одразу в державні структури, а обрав шлях приватної адвокатської практики, вважаючи, що лише заглиблення в реальні бізнес-процеси дозволить накопичити експертизу, необхідну для системних змін. Саме з цим переконанням він розпочав самостійну діяльність, поступово відточуючи навички у корпоративному та податковому праві.
Юридична практика – від комерційних справ до експертного середовища
Після університету Гетьманцев став адвокатом і зосередився на корпоративних конфліктах, супроводі угод злиття та поглинання, а також захисті клієнтів у спорах із контролюючими органами. Працював у відомих юридичних фірмах, зокрема обіймав посаду партнера в одній із провідних практик, де відповідав за напрям оподаткування та судової практики. Серед його клієнтів були великі промислові групи, агрохолдинги та іноземні підприємства, що стикалися з непрозорими фіскальними процедурами. Цей досвід викристалізував розуміння вразливостей фіскальної системи: неоднозначне трактування норм, надмірний адміністративний тиск та несправедливу конкуренцію з тіньовим сектором. Паралельно він захистив дисертацію, здобувши науковий ступінь кандидата юридичних наук, що додало аналітичної глибини його консультаціям.
Знаковим етапом стала участь у створенні аналітичної платформи VoxUkraine у 2014 році. Метою цього незалежного проєкту було забезпечення якісного економічного аналізу та підготовка рекомендацій для влади, позбавлених політичної заангажованості. У межах платформи Гетьманцев виступав співавтором досліджень, присвячених ефективності податкового адміністрування, проблемам контрабанди та шляхам детінізації. Його публікації та коментарі в медіа вирізнялися простотою викладу – він умів пояснити складні фінансові механізми без зайвої бюрократичної лексики. Завдяки численним виступам на економічних форумах, де він опонував тодішнім чиновникам, за ним закріпилася репутація фахівця з “живим” підходом до фінансів. Саме цей публічний образ згодом став ключовим фактором політичного ліфта, коли на горизонті з’явилася нова політична сила.
Стрибок у політику – вибори 2019 року та депутатський мандат
У 2019 році Гетьманцев отримав пропозицію балотуватися до Верховної Ради за списком партії “Слуга народу”. Для багатьох спостерігачів поява адвоката-експерта в політичному полі виглядала несподіваною, адже до цього він не брав участі у передвиборчих перегонах. Однак його професійний бекграунд, уміння аргументувати позиції та медійна впізнаваність швидко перетворили новачка на одного з найпомітніших кандидатів від цієї політсили. Виборча кампанія будувалася на обіцянках переглянути застарілі норми податкового та митного законодавства, які гальмували розвиток підприємництва. Пройшовши до парламенту під четвертим номером у загальнодержавному багатомандатному окрузі, він одразу потрапив у команду, що прагнула докорінних змін.
Депутатський старт супроводжувався різкою критикою старих схем адміністрування: Гетьманцев відкрито називав податкову систему “сірою зоною”, що живила контрабанду та корупцію. Його перші публічні виступи в статусі народного обранця містили жорсткі, але докладні аналізи прогалин у законодавстві, зокрема щодо відшкодування ПДВ та функціонування єдиного податку. Рішення ввійти до комітету з питань фінансів, податкової та митної політики було логічним, а стрімке призначення головою цього комітету – безпрецедентним для депутата без попереднього парламентського стажу. Очоливши комітет, Гетьманцев отримав повноцінний інструментарій для втілення власного бачення реформ, яке він виношував ще з часів адвокатської практики.
Голова фінансового комітету – можливості та відповідальність
На посаді голови комітету Гетьманцев сконцентрував зусилля на чотирьох ключових напрямах: спрощення адміністрування податків, зменшення тіньового сектору, цифровізація фіскальних процедур та посилення відповідальності за контрабанду. Його перші ініціативи були націлені на скасування застарілих податкових пільг, запровадження прозорих механізмів відшкодування ПДВ та унеможливлення схем із фіктивними підприємствами. Комітет під його головуванням став одним із найпродуктивніших у парламенті: через нього пройшли десятки законопроєктів, які безпосередньо змінили повсякдення бізнесу. Значна увага приділялася аналізу міжнародного досвіду, що дозволяло запозичувати найкращі практики адміністрування, адаптуючи їх до українських реалій.
Важливим досягненням стало впровадження електронного акцизу на пальне, яке дозволило відстежувати походження нафтопродуктів і суттєво скоротило обсяги нелегального ринку. Одночасно депутат лобіював ідею так званого кешбеку – повернення частини вартості за товари вітчизняного виробництва, яка мала стимулювати споживчий попит та підтримати національного виробника. Хоча механізм викликав дискусії, його принципова реалізація показала готовність комітету до експериментів у соціальній політиці через фіскальний інструментарій. Також було схвалено зміни до регулювання фінансового сектору, зокрема підвищення прозорості небанківських установ, щоб запобігти використанню їх для ухилення від оподаткування.
Попри плідну діяльність, робота в комітеті супроводжувалася гострою критикою з боку опозиції та окремих бізнес-асоціацій. Підприємці скаржилися на посилення навантаження, а експерти вказували на ризики вимивання обігових коштів в умовах війни. Гетьманцев на це реагував аргументовано, наголошуючи, що всі зміни обговорюються з бізнес-спільнотою і мають на меті довгострокове зміцнення державних фінансів. Він неодноразово підкреслював, що стабільна податкова система – це фундамент обороноздатності країни, і що кожна гривня, сплачена до бюджету, захищає суверенітет.
Головні податкові перетворення – законодавчі акценти
Найпомітніші зміни, ініційовані Гетьманцевим, стосуються оподаткування доходів фізичних осіб, ставок військового збору та правил для онлайн-торгівлі. Найбільш резонансним стало підвищення військового збору з 1,5% до 5% із жовтня 2024 року, що пояснювалося критичною потребою наповнення бюджету в умовах воєнного стану. Хоча таке зростання викликало спротив, закон був ухвалений, а додаткові надходження спрямовані на оборону, що отримало підтримку серед військових експертів. Паралельно комітет працював над удосконаленням ставок податку на доходи для найманих працівників, запровадивши гнучкіші підходи до оподаткування дивідендів та роялті.
Другою фундаментальною новацією стала систематизація оподаткування доходів від продажу особистих речей через інтернет-платформи. До ініціатив комітету такі операції практично не потрапляли в поле зору фіскальних органів, що дозволяло підприємцям ухилятися від сплати податків, маскуючи комерційну діяльність під приватні угоди. Запроваджені правила вимагають сплати ПДФО вже після другого продажу одного типу товару, що створило додатковий бар’єр для тіньового підприємництва. Водночас було врегульовано механізм податкового обліку доходів, отриманих від закордонних платформ, що поставило українських користувачів у рівні умови з резидентами.
Крім того, реформатор наполягав на зниженні ставки ПДВ для окремих соціально значущих товарів – з 20% до 7% на ліки та медичні вироби, що дозволило здешевити продукцію для кінцевого споживача. Завдяки активній роботі комітету податкова служба запровадила систему електронного аудиту, яка мінімізувала фізичний контакт платника з інспектором і зробила перевірки більш прогнозованими. Також було оновлено параметри спрощеної системи оподаткування для малого бізнесу: пороги обороту підвищили, що дозволило підприємцям легалізувати обороти без миттєвого переходу на загальну систему. Ці кроки супроводжувалися посиленням вимог до обліку розрахункових операцій, що значно зменшило простір для маніпуляцій з готівкою.
Цікавий факт: під час прямого ефіру у 2022 році Гетьманцев пояснював механізм нарахування кешбеку на прикладі покупки ковбаси, що миттєво перетворилося на мем і закріпило за ним імідж “народного реформатора”, здатного говорити про податки буденною мовою.
У результаті його роботи з’явилися такі ключові ініціативи:
- запровадження електронної системи акцизного контролю за пальним;
- підвищення військового збору до 5% для зміцнення оборонних фінансів;
- механізм повернення частини вартості (кешбек) за українські товари;
- нові правила оподаткування доходів від онлайн-продажу особистих речей;
- зниження ПДВ на ліки та медичні вироби з 20% до 7%;
- модернізація спрощеної системи оподаткування для малого підприємництва;
- впровадження системи електронного аудиту податкової звітності;
- обмеження можливостей для фіктивного підприємництва через удосконалення адміністрування ПДВ.
Порівняння ключових фіскальних показників до та після законодавчих змін, ініційованих Данилом Гетьманцевим
| Показник | До реформ (станом на 2021 рік) | Після реформ (2024 рік) |
|---|---|---|
| Військовий збір | 1,5% | 5% із жовтня 2024 |
| ПДВ на ліки | 20% | 7% |
| Оподаткування онлайн-продажу особистих речей | Не регулювалося | ПДФО після другого продажу одного типу товару |
| Кешбек за українські товари | Відсутній | До 10% компенсації (запроваджено 2024) |
| Система електронного аудиту | Відсутня | Запроваджена |
Митна реформа – наступ на контрабанду
Паралельно з податковими змінами Гетьманцев активно взявся за перебудову митної системи. Головною метою було усунення схем із недекларованим імпортом, які завдавали державі багатомільярдних втрат. Комітет запропонував комплекс заходів, зокрема посилення кримінальної відповідальності за товарну контрабанду, впровадження автоматизованої системи аналізу ризиків та інтеграцію митних баз із податковими реєстрами. Це дозволило виявляти невідповідності між обсягами ввезених товарів і поданою звітністю майже в реальному часі. Гетьманцев також ініціював створення єдиної юридичної особи для центрального апарату митниці, щоб підвищити керованість та усунути дублювання функцій.
Окремим напрямом стала легалізація ринку підакцизних товарів. Завдяки цифровому акцизу вдалося витіснити нелегальне пальне, а аналогічні механізми планували поширити на тютюнові вироби та алкоголь. Водночас було запроваджено вимогу щодо попереднього декларування вантажів, що спростило логістику сумлінним імпортерам, але ускладнило життя ділкам. За оцінками Міністерства фінансів, лише за перший рік дії нових митних норм додаткові надходження до бюджету перевищили 20 млрд гривень, що стало відчутним підсиленням фінансової стійкості країни. Комітет також активно просував ідею відкритого реєстру митних інспекторів, аби унеможливити корупційні зв’язки на постах.
Попри жорстку критику деяких імпортерів, котрі звикли працювати в “сірій” зоні, більшість експертів визнали митні зусилля Гетьманцева системними та вчасними. Він неодноразово підкреслював, що без прозорої митниці будь-які податкові надходження залишатимуться вразливими до тіньових потоків. Комітет також лобіював приєднання України до європейських митних конвенцій, що сприяло б спрощенню транскордонної торгівлі та зменшенню черг на кордонах. У середньостроковій перспективі такі кроки здатні перетворити митницю із символу хабарництва на сучасний сервісний орган, який працює на економіку.
Зрештою, постать Данила Гетьманцева нерозривно пов’язана з трансформацією української фіскальної політики впродовж складного воєнного періоду. Від адвоката, який знав систему зсередини, він перетворився на реформатора, здатного балансувати між потребами бюджету та інтересами платників. Його спадщина – це не лише десятки ухвалених законів, а й новий стандарт прозорості в роботі фінансового комітету. Чи стануть ці зміни незворотними, покаже час, однак уже сьогодні очевидно: київський юрист зумів залишити глибокий слід в економічній історії країни.






