Мережа пекарень “Кияшко” виросла з маленької київської крамнички до впізнаваного бренду, що обслуговує тисячі гостей щодня. За кожним рішенням, рецептурою та новою точкою стоїть Ольга Жуковцова-Кияшко – підприємиця, яка з перших днів задала планку якості й вибудувала систему, здатну витримувати кризові періоди. Її історія не є винятковою для українського ринку, однак саме вона показує, як поєднання технологічних знань, управлінської гнучкості та уваги до споживача дає змогу масштабувати сімейну ідею без втрати душевності.
Дитинство, навчання та перші професійні кроки
Ольга Жуковцова-Кияшко народилася у Києві в родині, де завжди шанували домашню кухню та традиційну випічку. З дитинства вона спостерігала, як бабуся поралася з дріжджовим тістом, а мама експериментувала з рецептами тортів. Це оточення сформувало в ній стійке переконання, що випічка має бути не лише смачною, а й чесною – без прихованих інгредієнтів та надлишкового консервантного навантаження. Такий сімейний бекграунд визначив вибір подальшої освіти.
Після школи вона вступила до Національного університету харчових технологій, де навчалася за напрямом “Технологія хліба, кондитерських, макаронних виробів та харчоконцентратів”. В університеті опанувала біохімію бродіння, реологію тіста, принципи побудови виробничих ліній – дисципліни, які згодом стали наріжним каменем її підходу до контролю якості. Паралельно вона цікавилася маркетингом, відвідувала відкриті лекції з управління проєктами, що свідчить про її ширше бачення майбутньої справи.
Перший практичний досвід Ольга здобула на столичному хлібопекарському комбінаті, де пройшла шлях від змінного технолога до заступника начальника цеху. Там вона на власні очі побачила, як великі обсяги виробництва часто нівелюють смакові характеристики продукції. Саме тоді визріло бажання створити виробництво іншого типу – невелике, гнучке, орієнтоване передусім на свіжість і природний смак.
Ідея, що перетворилася на сімейну справу
Концепція власної пекарні постала з простого бажання – спекти хліб, який нагадуватиме смак дитинства. Ольга разом із чоловіком вирішили ризикнути й на початку 2014 року відкрили невелику пекарню-кондитерську на лівому березі Києва. Приміщення було компактним, частина устаткування – вживаною, але головний акцент зробили на відкритому виробничому просторі: відвідувачі могли спостерігати за замісом тіста та формуванням виробів.
Асортимент першого закладу складався лише з шести позицій хліба, круасанів і двох видів тістечок. Проте відсутність барвників, штучних ароматизаторів і ставка на вершкове масло замість маргарину швидко привернули постійних клієнтів. У перші місяці Ольга сама стояла за прилавком, випікала, вела облік і спілкувалася з покупцями. Такий досвід дав змогу зібрати неоціненні інсайти щодо вподобань аудиторії та слабких місць операційного процесу.
Через рік після старту стало зрозуміло, що виробничих потужностей не вистачає. Родина ухвалила рішення орендувати сусіднє приміщення й облаштувати там повноцінний тістоприготувальний цех. Саме цей крок Ольга пізніше назвала переломним, оскільки власне напівфабрикатне виробництво дозволило утримувати стабільну якість у кількох точках одночасно. Так на місці колишнього сімейного хобі почав вибудовуватися системний бізнес.
Від однієї пекарні до мережі: хронологія зростання
Після налагодження власного виробничого циклу почалася фаза масштабування. Протягом 2016–2017 років відкрилися дві додаткові точки – у Києві та Львові. Вихід за межі столиці став водночас викликом і підтвердженням того, що модель працює не лише на локальному ринку. Ольга особисто контролювала запуск кожної нової пекарні, запровадила єдині стандарти сервісу та рецептурні карти.
Ключові віхи розвитку бренду “Кияшко”
| Рік | Подія | Значення для бізнесу |
|---|---|---|
| 2014 | Відкриття пілотної пекарні у Києві | Підтвердження попиту на продукцію без синтетичних складників |
| 2015 | Запуск власного цеху напівфабрикатів | Контроль якості тіста й кондитерських мас на всіх точках |
| 2016 | Друга пекарня в Києві та вихід у Львів | Початок міжрегіональної присутності; формування логістичної моделі |
| 2018 | Запуск програми партнерства й відкриття п’яти нових точок | Створення типових проєктів пекарень і навчального центру для партнерів |
| 2020 | Адаптація до пандемії; розбудова сервісу доставки | Перерозподіл продажів у дистанційний канал; утримання команди |
| 2022 | Переформатування частини закладів на волонтерські кухні | Забезпечення випічкою військових і вимушених переселенців |
| 2024 | Ребрендинг і впровадження формату dark kitchen | Оновлення візуальної ідентичності; збільшення частки замовлень онлайн |
Станом на початок 2025 року під управлінням Ольги Жуковцової-Кияшко перебуває понад двадцять п’ять об’єктів у п’яти містах України. Мережа не зупиняла роботу навіть у найскладніші періоди, а загальна чисельність команди перевищила 300 фахівців. Окремим досягненням стало збереження власного навчального департаменту, де готують майстрів за внутрішніми стандартами, – це дозволяє підтримувати однакову якість у всіх точках незалежно від регіону.
Управлінська філософія та секрети сталої якості
Основа стабільної репутації мережі – це поєднання жорстких технологічних карт із людяним сервісом. Ольга неодноразово підкреслювала, що в пекарській справі недостатньо просто написати рецепт; потрібно щодня підтверджувати його виконання на практиці. Тому вона запровадила циклічні дегустації та перевірки, які охоплюють кожну зміну на виробництві.
У своїй роботі засновниця спирається на кілька принципів, що перевірені роками практики:
- щотижневі сліпі дегустації всіх партій хліба та кондитерських виробів – результати відразу впливають на зміну налаштувань виробництва;
- регулярне фінансування навчальних програм для персоналу, включно з внутрішньою академією пекарів;
- обов’язкова відкрита кухня в кожному закладі, яка дає гостю змогу бачити процес приготування;
- робота виключно з локальними постачальниками борошна, молочних продуктів і яєць за довгостроковими контрактами;
- реагування на відгуки в соціальних мережах упродовж трьох годин із фіксацією кожної скарги в CRM-системі;
- запровадження сезонних позицій без використання штучних добавок і підсилювачів смаку;
- підтримка родинної атмосфери в колективі через спільні заходи та зрозумілу систему мотивації
Така багаторівнева архітектура контролю дозволила уникнути типових проблем, із якими стикаються швидкозростаючі мережі. Коли постало питання розширення, Ольга відмовилася від класичного франчайзингу на користь прямого управління та партнерських угод із повним навчальним супроводом. Таким чином вона зберегла прямий вплив на якість і водночас знизила ризик розмивання бренду.
Особистий простір: родина, захоплення та випробування
Підприємницький шлях Ольги нерозривно пов’язаний із сім’єю. Її чоловік, Олексій Кияшко, відповідає за операційний менеджмент та фінансове планування, що дозволяє засновниці зосередитися на стратегічному розвитку й продуктовій лінійці. Разом вони виховують двох дітей, для яких намагаються зберегти вечірній час без робочих дзвінків.
Ольга зізнається, що найважчим викликом було навчитися “відключати голову” після роботи. Допомагає чітке планування тижня й делегування операційних рішень перевіреним керівникам напрямів. У вільний час вона надає перевагу йозі, читанню біографічної літератури та нетривалим подорожам Карпатами, де відновлює внутрішній ресурс.
Під час налагодження виробництва фірмового мигдалевого круасана Ольга провела на кухні понад 48 годин майже без сну, випробовуючи різні температурні режими та ступені вистійки. Саме той марафон подарував мережі рецепт, який досі залишається одним із найпопулярніших у лінійці сніданків.
Цей випадок, за її словами, навчив не йти на компроміс із власними стандартами навіть тоді, коли комерційний тиск підштовхує до спрощень. Домашні з розумінням поставилися до такого занурення в роботу, хоча відтоді в родині з’явилося жартівливе правило: якщо Ольга затримується на виробництві довше ніж на три години, чоловік має принести їй вечерю.
Соціальна відповідальність і погляд у завтрашній день
Паралельно з бізнес-завданнями мережа “Кияшко” реалізує низку соціальних проєктів. Із перших тижнів повномасштабного вторгнення команда безкоштовно передавала хліб і випічку військовим частинам та гуманітарним штабам. Загалом за два роки волонтерської роботи було виготовлено й роздано понад 80 тонн продукції. Ольга особисто координувала логістику в перші, найбільш хаотичні дні.
Окрім того, компанія підтримує освітні ініціативи для дітей із малозабезпечених родин, фінансуючи майстер-класи з пекарської справи в межах співпраці з благодійними фондами. Засновниця вважає, що практичні навички дають дитині впевненість і можуть стати поштовхом до усвідомленого вибору професії.
У найближчих планах – відкриття точок у західних регіонах, запуск мобільного застосунку з програмою лояльності та впровадження лінійки безглютенової випічки, яка кілька років проходила тестування у власній лабораторії. Ольга також працює над авторським онлайн-курсом для підприємців-початківців, маючи на меті узагальнити свій досвід побудови виробничо-торговельної мережі в українських реаліях.
Історія Ольги Жуковцової-Кияшко показує, що навіть у конкурентному ринковому середовищі бізнес, заснований на особистих цінностях і безкомпромісному підході до якості, здатен поступово перетворитися на потужну систему. Її досвід доводить, що підприємець, який досконало знає технологічну сторону справи й водночас готовий гнучко перебудовувати модель під зовнішні виклики, може не просто втриматися на плаву, а й дати приклад іншим. Від камерної пекарні з шістьма позиціями до мережі, що об’єднала сотні людей, – цей шлях став результатом не випадкового талання, а щоденної праці, вміння слухати споживача й постійного прагнення до вдосконалення.
About the Author
