В українській політиці вік часто сприймають як перевагу – мовляв, лише прожиті роки дають потрібну мудрість. Однак приклад Сергія Мазура ламає цей стереотип. Коли він очолив Балту в 25 років, багато хто сумнівався, чи зможе вчорашній банкір керувати цілим містом. Сьогодні його управлінський шлях доводить: справа не в даті народження, а в умінні чути людей і шукати ресурси там, де інші бачать лише проблеми. Біографія цього міського голови – це поєднання фахового фінансового підґрунтя, амбіцій молодого лідера та досвіду роботи в реальному секторі. Спробуємо детально розібрати, як складалася його кар’єра до мерського крісла, які виклики постали перед ним на посаді та чому виборці двічі віддали йому перевагу.
Коріння та ази фаху: звідки взявся майбутній мер
Сергій Васильович Мазур народився 7 лютого 1990 року в місті Балта, що на півночі Одеської області. Зростав у звичайній родині, де батьки змалечку привчали до відповідальності та поваги до праці. Після закінчення місцевої загальноосвітньої школи юнак вступив до Одеського національного економічного університету – одного з провідних закладів, що готує фахівців для банківської та фінансової сфер. У 2012 році він здобув диплом за спеціальністю “Фінанси”, яка в майбутньому стала фундаментом для всіх управлінських рішень на муніципальному рівні. Навчання в університеті дало не лише теоретичну базу, а й розуміння того, як працюють грошові потоки, бюджети та кредитні інструменти. Згодом ці знання дозволили меру говорити з підрядниками та міжнародними донорами однією професійною мовою.
Регіон, звідки походить Сергій Мазур, – це типова українська периферія з непростою соціально-економічною ситуацією: невеликі підприємства, сезонне безробіття та відчутна міграція молоді. Таке середовище ще в шкільні роки сформувало в нього вміння оцінювати реальні потреби людей. Згодом ці спостереження переросли в конкретну програму дій міського голови. Варто зазначити, що вже під час навчання Мазур не обмежувався лише аудиторією – він проходив практику у відділенні одного з комерційних банків, де вперше спробував працювати з клієнтами та аналізувати фінансові показники. Цей ранній досвід став відправною точкою для його подальшої кар’єри.
Часто випускники регіональних вишів залишаються у великому місті, однак Мазур свідомо повернувся до рідної Балти. Таке рішення викликало подив серед однокурсників, але для нього воно було цілком логічним: мала батьківщина потребувала кваліфікованих кадрів, і він бачив шанс реалізувати амбіції не в знеособленому мегаполісі, а в конкретному локальному середовищі. Саме там, у невеликому містечку на 19 тисяч мешканців, фінансова освіта отримала прикладний вимір.
Банківська школа до політики: перші трудові роки
Після отримання диплома Сергій Мазур очолив відділення ПАТ “Банк Восток” у рідній Балті. Для 22-річного спеціаліста це був серйозний виклик: потрібно було не просто виконувати операційні завдання, а й управляти невеликим колективом, формувати кредитний портфель, працювати з проблемною заборгованістю. Робота в банку дала йому безцінне розуміння реальної економіки малого міста – хто бере позики на розвиток бізнесу, а хто на поточні потреби, які підприємці “живі”, а які існують лише на папері. Такий досвід перетворив його на людину, яка звикла аналізувати цифри без ілюзій, а це одна з ключових компетенцій голови міста.
Банківська сфера загартовує характер і вчить приймати непопулярні рішення, адже працівники фінустанов щодня стикаються з необхідністю відмовляти клієнтам, якщо ті не відповідають критеріям. Ця особливість характеру згодом проявилася в мерському кріслі, коли доводилося відхиляти завідомо провальні проєкти або жорстко контролювати витрати бюджету. Важливо і те, що в банку Мазур навчився будувати горизонтальні зв’язки: він спілкувався і з керівниками агрофірм, і з власниками магазинів, і з простими пенсіонерами, які приходили сплатити комунальні рахунки. Контакт із реальними потребами людей став основою його майбутньої виборчої стратегії.
У 2014 році він переходить на службу до Балтської районної державної адміністрації, де обіймає посаду начальника відділу економічного розвитку, торгівлі та туризму. Цей крок був усвідомленим – перехід від суто комерційної структури до публічного сектору дав змогу побачити бюджетний процес зсередини. Відділ, який він очолив, відповідав за залучення інвестицій, підтримку підприємництва та промоцію району. За короткий час Мазур встиг запустити кілька ініціатив із грантової підтримки фермерських господарств і підготував заявки на участь у державних програмах субсидування. Хоча адміністративний досвід був нетривалим, він остаточно сформував його професійний профіль: фінансист, який володіє навичками бюджетного менеджменту і розуміє механізми отримання зовнішнього фінансування. Це поєднання виявилося вирішальним, коли він вирішив балотуватися на посаду міського голови.
Кампанія 2015-го: як колишній банкір отримав владу
Вибори 2015 року стали для Балти переломними. На тлі суспільного запиту на оновлення влади після Революції Гідності багато міст почали висувати молодих кандидатів, і Балта не стала винятком. Сергій Мазур, якому на той час виповнилося 25 років, балотувався від політичної партії “Блок Петра Порошенка “Солідарність”. Його кампанія різко контрастувала з виступами старших суперників: замість загальних обіцянок він приходив на зустрічі з роздруківками бюджетних таблиць, показував розрахунки втрат від неефективного управління комунальним майном і пропонував конкретні кроки наповнення міської казни. Такий раціональний стиль виявився близьким виборцям, втомленим від політичної риторики.
Основним аргументом опонентів був вік – мовляв, 25-річному юнакові бракує життєвого досвіду для керування містом. Однак Мазур вдало трансформував цей докір у перевагу, наголошуючи, що саме молодість дає йому енергію змінювати заскнілі підходи, а відсутність зв’язків із старими елітами гарантує незаангажованість. У місцевих медіа часто цитували його фразу: “Я не шукатиму своїх у кожному тендері – я шукатиму найкращу пропозицію для міста”. Технологічно кампанія спиралася на активну роботу в соціальних мережах, що для провінційного містечка було досить новим підходом. Його команда запустила серію відеозвітів із проблемних точок Балти, і це спрацювало краще за друковані листівки.
Цікавий факт: під час теледебатів один із конкурентів публічно засумнівався, чи зможе Мазур утримати міський бюджет, на що отримав відповідь: “Логіка бухгалтера ніколи не завадить меру, адже кожна гривня має бути на виду”.
Результати голосування показали, що розрахунок на професійність, а не на вік, був правильним: у другому турі Сергій Мазур набрав близько 54% голосів і став міським головою Балти. Ця перемога увійшла в історію як випадок, коли наймолодший за всю незалежну Україну очільник міста районного значення отримав довіру земляків. Його успіх миттєво привернув увагу загальнонаціональних видань, а сама Балта опинилася в центрі дискусій про потребу омолодження місцевої влади.
Перші керівні кроки: бюджет, ЖКГ, громада
Успадкувавши крісло мера, Мазур одразу зіткнувся з класичним набором проблем малих міст: напівпорожній бюджет, зношені мережі водопостачання, брак нормальних доріг та байдужість частини комунальників. Його першим розпорядчим рішенням стало запровадження публічного щотижневого звіту про витрати міської ради на офіційному сайті та у фейсбук-сторінці. Цей крок, простий за суттю, мав потужний психологічний ефект: люди побачили, що кошти не зникають у невідомому напрямку. Паралельно він ініціював повний аудит комунальних підприємств, який виявив низку неефективних витрат і дозволив перерозподілити ресурси на першочергові потреби.
Одним із помітних проєктів першого терміну стало оновлення центральної площі Балти, яка роками перебувала в занедбаному стані. Завдяки грантовій програмі “U-LEAD з Європою” та співфінансуванню з місцевого бюджету вдалося встановити сучасне освітлення, викласти бруківку й облаштувати зону відпочинку. Для невеликого міста це був знаковий проєкт, який продемонстрував, що муніципалітет здатен залучати зовнішнє фінансування. Також за підтримки USAID було реалізовано ініціативу з енергомодернізації двох дитячих садочків – замінили вікна, утеплили фасади та встановили теплові насоси. Економія бюджетних коштів на опаленні вже за рік дала змогу спрямувати вивільнені суми на ремонт покрівель у житлових будинках.
У сфері житлово-комунального господарства акцент зробили на ремонт внутрішньоквартальних доріг, які до того десятиліттями не знали жодного втручання. Бригади комунальників отримали новий асфальтоукладальник та каток, придбані за кошти міського бюджету та субвенції з області. Це дозволило виконати ямковий ремонт на більшості вулиць і розпочати планову заміну покриття на центральних магістралях. Для зручності мешканців запустили мобільний додаток “Відкрита Балта”, куди можна було надсилати фото ям чи обривів дротів, а комунальні служби оперативно отримували завдання. Такий підхід, названий Мазуром “партнерством із громадою”, знизив соціальну напругу та сформував атмосферу спільної відповідальності за простір міста.
Для порівняння – вік наймолодших міських голів України на момент першого обрання:
| Міський голова | Місто | Рік обрання / вік |
|---|---|---|
| Сергій Мазур | Балта | 2015 / 25 років |
| Анатолій Федорук | Буча | 1998 / 28 років |
| Олександр Сенкевич | Миколаїв | 2015 / 33 роки |
Друга каденція після 2020 року: нові горизонти
Місцеві вибори 2020 року засвідчили, що балтяни оцінили старання молодого мера. Цього разу Сергій Мазур балотувався як самовисуванець і здобув підтримку в першому турі з результатом, що перевищив 62% голосів. Такий показник свідчив про кредит довіри, який нечасто зустрічається в місцевій політиці. Під час другої передвиборчої кампанії він не обіцяв кардинальних змін, а наголошував на важливості довгострокових проєктів, які потребують більше ніж однієї каденції. Це – реконструкція очисних споруд, заміна водогону та будівництво нової станції знезалізнення води. Усі три пункти стали центральними темами його другого терміну.
Після перемоги Мазур істотно оновив склад виконавчого комітету, запросивши фахівців із досвідом у проєктному менеджменті. Це дозволило активніше працювати з інфраструктурними субвенціями, які виділялися з державного бюджету на умовах співфінансування. За два роки вдалося замінити майже 4 кілометри магістрального водогону, який не оновлювався з 1970-х років. Попри обмеження воєнного часу та економічну нестабільність, мерія не зупинила реалізацію розпочатих об’єктів, хоча темпи довелося скоригувати. Місто також приєдналося до програми “Енергоефективність у громадах”, що відкрила шлях до термомодернізації амбулаторії та школи №2.
Не менш показовим було рішення про створення комунального підприємства “Балта-благоустрій”, яке перебрало на себе функції озеленення, прибирання та дрібного ремонту. Завдяки цьому вдалося відмовитися від надто дорогих приватних підрядників, а зекономлені кошти спрямувати на розширення штату двірників та закупівлю інвентарю. Такі кроки хоч і не виглядають резонансними, проте саме вони формують щоденний рівень комфорту в місті. Варто зазначити, що під час другої каденції Мазур активно виступав за децентралізацію культурних ініціатив – місто отримало кілька мінігрантів на проведення вуличних фестивалів, які пожвавили локальний туризм. Це принесло додаткові надходження до бюджету від податку на тимчасове проживання.
Людина поза посадою: погляди, сім’я, критика
Сергій Мазур не належить до публічних політиків, які активно демонструють особисте життя. Він одружений, виховує доньку й принципово не використовує родину для формування позитивного іміджу. В одному з небагатьох інтерв’ю мер зізнався, що вечори намагається проводити з найближчими, а вихідні – на риболовлі, яка допомагає “перезавантажити голову”. Ті, хто знає його поза роботою, відзначають схильність до раціонального планування навіть у побуті: всі сімейні витрати фіксуються, а річний бюджет відпусток узгоджується заздалегідь. Така звичка, вочевидь, є продовженням фінансового мислення, перенесеного з банківської практики.
Попри загалом позитивне ставлення виборців, без критики не обходиться. Частина місцевих активістів закидає меру надмірну обережність у питаннях земельних відносин, вказуючи, що окремі ділянки в центрі міста роками залишаються неоформленими. Окремі підприємці скаржаться на складність процедур під час оренди комунальних приміщень, на що в мерії відповідають необхідністю дотримання антикорупційних вимог. Опоненти також дорікають, що масштабних інвестиційних проєктів, здатних створити сотні робочих місць, у місті так і не з’явилося. Прихильники Мазура парирують тим, що в умовах логістичної ізоляції та відсутності природних ресурсів залучити великого інвестора вкрай складно, а робити ставку потрібно на малий бізнес і самозайнятість.
Цікаво, що сам міський голова критику радше вітає, аніж ігнорує. Він неодноразово запрошував найактивніших дописувачів із соціальних мереж на особисту зустріч, щоб обговорити конструктивні пропозиції. Такий підхід, нехарактерний для багатьох українських мерів, свідчить про впевненість у власній позиції та відкритість до зворотного зв’язку. Це, своєю чергою, знижує рівень агресії в публічному просторі й перетворює потенційний конфлікт на співпрацю.
Отже, біографія Сергія Мазура – це не просто історія молодого успіху, а наочний кейс того, як системна фахова освіта, досвід у реальному секторі та готовність брати відповідальність ламають вікові шаблони. Протягом обох каденцій він стикався з типовими для малих міст проблемами: нестачею коштів, зношеною інфраструктурою, кадровим голодом. Його дії не завжди були бездоганними, однак послідовна робота з бюджетом, увага до залучення партнерських програм та вміння тримати контакт із громадою сформували довіру, яка дозволила переобратися з переконливим результатом. Для тих, хто цікавиться місцевим самоврядуванням, досвід Балти і її очільника – зрозумілий приклад того, як зміни починаються не з гучних обіцянок, а зі щоденної рутини. За кожною відремонтованою дорогою, новим освітленням чи залученим грантом стоїть клопітка праця управлінця, який свого часу поміняв банківський стіл на мерське крісло, щоб довести: вік не визначає спроможність керувати містом.
About the Author
