Одеська міська рада зазвичай асоціювалася з досвідченими політиками, для яких депутатство – логічне продовження багаторічної кар’єри. Тому обрання у 2020 році 25-річної Марини Бойко викликало резонанс і стало маркером змін. Її прихід до влади одразу показав, що вік не є перешкодою, якщо за плечима стоять конкретні справи й уміння чути людей. Далі – детальний розбір, як формувалася політична особистість, чим вона відрізняється від колег і які наслідки це має для міста.
З університетської лави до депутатського крісла шлях Бойко виявився коротшим, ніж у більшості обранців. Дівчина виросла в Суворовському районі, закінчила Одеський національний університет імені Мечникова за спеціальністю “Публічне управління та адміністрування”. Ще студенткою вона почала брати участь у місцевих громадських проєктах, зокрема в кампаніях з толоки в парках і моніторингу якості дорожнього ремонту. Ця звичка перевіряти обіцянки чиновників на місцевості стала її візитівкою. Після випуску Бойко нетривалий час працювала помічницею народного депутата від партії “Слуга народу”, де опанувала бюрократичну кухню, після чого вирішила балотуватися сама. На місцевих виборах 2020 року вона потрапила до прохідної частини списку своєї політсили й у віці 25 років склала присягу депутата Одеської міської ради VIII скликання.
Коли йдеться про роботу в раді без знижок на вік, Бойко одразу взяла високий темп. За перший рік каденції вона подала понад 40 депутатських запитів – показник, співмірний із результатами старших колег. Ключовою темою для неї стала прозорість комунальних витрат: саме вона ініціювала створення онлайн-панелі “Відкрите місто”, яка в реальному часі показує рух коштів на ремонт міжквартальних проїздів. Проєкт стартував пілотно в Київському районі і за кілька місяців отримав понад 12 тисяч переглядів від одеситів. Водночас депутатка домоглася впровадження обов’язкової фотофіксації виконаних робіт підрядниками – це різко зменшило кількість актів про неякісний асфальт. У земельній комісії, куди її обрали заступницею голови, Бойко наполягала на публічному архіві всіх договорів оренди комунальної землі, що спричинило справжній спротив частини депутатського корпусу.
Активність депутатів Одеської міськради за перший рік роботи (дані з офіційного порталу ради):
| Депутат | Партія (на момент виборів) | Подано запитів | Участь у сесіях (%) |
|---|---|---|---|
| Марина Бойко | Слуга народу | 47 | 93 |
| Іван Петренко | Довіряй ділам | 35 | 88 |
| Олена Соколова | Європейська Солідарність | 29 | 91 |
Цифрова відкритість стала тим інструментом, за допомогою якого Бойко змогла вибудувати особливі стосунки з виборцями. Вона однією з перших в українських міськрадах почала використовувати QR-коди на фізичних приймальнях, що ведуть на пряму трансляцію особистого прийому. Такий хід різко збільшив довіру мешканців Суворовського району, адже тепер будь-хто міг спостерігати за розглядом свого звернення в режимі реального часу, не виходячи з дому. Instagram депутатки перетворився на міні-звітність: щотижневі розбірки з комунальниками, опитування про долю скверів і короткі відеозвіти з сесійної зали без купюр. Не дивно, що кількість підписників стрімко перевалила за 17 тисяч, а залученість у сторіс сягнула 25%.
У квітні 2021 року Бойко стала першою депутаткою в історії Одеської міськради, яка провела прямий ефір із сесійної зали під час голосування за бюджет. Вона показала, як колеги в останню хвилину вносили правки, і це спричинило бурхливе обговорення серед містян – запис переглянули понад 80 тисяч разів за перший тиждень.
Молодіжний порядок денний Бойко став ще однією точкою опори на противагу шаблонній роботі. На відміну від декларативних програм підтримки молоді, вона запропонувала конкретні механізми залучення студентів і старшокласників до реального управління. За її поданням було ухвалено Положення про молодіжний дорадчий комітет із правом вето на окремі рішення профільних комісій, що стосуються розвитку парків та освітньої інфраструктури. Паралельно запрацювала програма стажування “Мерія для студентів”, яка за два роки охопила понад 120 стажерів, із яких вісім згодом працевлаштувалися в структурні підрозділи міськради.
Для систематизації ініціатив варто виокремити ключові напрямки роботи депутатки в молодіжному секторі:
- запровадження молодіжного співфінансування проєктів благоустрою (budget participation) на рівні 10% від кошторису;
- регулярні виїзні тренінги з бюджетної грамотності у школах району;
- створення відкритої мапи вакансій на комунальних підприємствах для випускників;
- щорічний конкурс “Твоя ідея для міста” з грантовим фондом 500 тисяч гривень;
- обов’язкове включення студентських представників до конкурсних комісій на заміщення посад у структурних підрозділах ради;
- ініціювання урбаністичних воркшопів із залученням архітекторів-початківців для перепланування занедбаних скверів.
Паралельно з розбудовою молодіжних проєктів Бойко не оминули суперечки та відверта критика. Після голосування за передачу ділянки на 6-й станції Великого Фонтану під комерційну забудову, яке депутатка підтримала разом із фракцією, місцеві активісти звинуватили її у відході від передвиборчих обіцянок. Бойко не стала уникати дискусії і провела серію зустрічей у дворах, пояснюючи, що рішення супроводжувалося жорсткими умовами для забудовника – передача у власність міста частки житла для дитячого будинку сімейного типу. Цей епізод засвідчив, що політик не ховається від наслідків власних кроків, хоча й набув репутаційних втрат серед частини громади. Деякі опоненти намагалися спекулювати на віці, називаючи її “школяркою”, однак Бойко парирувала тим, що готова надати публічний звіт про кожен свій голос у раді, що й робила через Telegram-канал депутатського моніторингу.
Випробуванням на міцність стала і внутрішньопартійна боротьба наприкінці 2022 року, коли її кандидатуру на посаду голови транспортної комісії заблокували колеги з коаліції. У відповідь Бойко ініціювала міжфракційну групу “Прозорий транспорт”, яка без формального статусу зібрала підписи 18 депутатів і змусила профільне управління оприлюднити логістику муніципальних перевезень. За свідченнями учасників, саме цей крок зрушив із місця закупівлю 30 нових трамваїв у 2023 році, оскільки вдалося переконати підрядника в серйозності намірів міста.
Сьогодні Бойко не обмежується Одеською радою – вона дедалі активніше з’являється в національному порядку денному. Її запрошують консультувати інші міста щодо цифрової відкритості, а окремі напрацювання, зокрема система відеофіксації ремонтів, уже використовуються в Миколаєві та Херсоні. В особистих розмовах вона не приховує амбіцій балотуватися до Верховної Ради, проте підкреслює, що спершу хоче завершити каденцію в міськраді так, щоб залишити після себе прецедент дієвого місцевого самоврядування без знижок на молодість. Політичні оглядачі неодноразово зазначали, що кейс Бойко руйнує архаїчне уявлення про депутата-початківця як про статиста – вона демонструє, що навіть без великого стартового капіталу і зв’язків можна ставити питання руба й досягати результату.
Підсумовуючи, шлях Марини Бойко засвідчує появу нового типу муніципальних політиків – тих, хто прийшов не за статусом, а для конкретних змін через відкритість і постійний контакт із громадою. Її досвід показує, що вік не стає перешкодою, коли в арсеналі є бажання розв’язувати реальні проблеми та готовність брати на себе відповідальність за непопулярні рішення. Чи витримає ця модель тиск системи – покаже час, але вже зараз очевидно, що звичні шаблони політичної гри в Одесі затріщали.
About the Author
