Існує думка, що виноград росте сам по собі там, де його посадили, і не потребує особливої уваги. Насправді ж половина успіху майбутнього виноградника залежить саме від того, як саджанець опинився в ґрунті. Неправильна глибина, застій води біля коренів, невдало вибраний час – усе це відгукнеться через рік-два слабким приростом або навіть загибеллю рослини. Далі зібрано практичні рекомендації, які допоможуть уникнути цих проблем.
Вибір ділянки та підготовка ями
Оптимальне місце для винограду – південний або південно-західний схил із захистом від північного вітру, де ґрунтові води залягають не ближче 1,5-2 метрів до поверхні. Яму готують завчасно: для весняної посадки – з осені, для осінньої – хоча б за 2-3 тижні до роботи. Розмір ями залежить від типу ґрунту, але стандарт – 80х80х80 сантиметрів. Верхній родючий шар відкладають окремо, нижній – видаляють повністю або змішують із піском для дренажу.
Виноград – світлолюбна культура, тому навіть легке затінення з боку дерев або будівель зменшує кількість цукру в ягодах і затримує визрівання лози. Найкраще, коли сонце потрапляє на кущ з ранку до вечора. Якщо ділянка рівна, можна створити штучний схил, насипавши невеликий пагорб заввишки 20-30 сантиметрів. Це допоможе уникнути застою води навесні.
Перед копанням ями варто оцінити структуру ґрунту. Важкі глинисті ґрунти потребують обов’язкового дренажу з битої цегли або щебеню шаром 10-15 сантиметрів. Піщані ґрунти, навпаки, погано утримують вологу, тому на дно ями додають шар глини товщиною 5-7 сантиметрів. Кислотність має бути в межах 6,0-7,5. Якщо ґрунт кислий, вносять доломітове борошно або вапно з розрахунку 300-500 грамів на квадратний метр.
Коренева система винограду здатна проникати на глибину до 6-8 метрів, а в регіонах із посушливим кліматом окремі корені можуть сягати 15 метрів, тому рівень ґрунтових вод і механічний склад ґрунту важливіші, ніж здається на перший погляд.
Заправляють яму родючою сумішшю, яка складається з верхнього шару ґрунту, 2-3 відер перегною або компосту, 200-300 грамів суперфосфату, 100-150 грамів калійної солі та 1-2 літрів деревної золи. Усю масу ретельно перемішують і засипають у яму до половини об’єму. Потім виливають 1-2 відра води, щоб ґрунт осів і ущільнився до моменту посадки.
Як вибрати саджанець без ризику
Якісний саджанець винограду має добре розвинену кореневу систему з трьома-чотирма основними коренями завдовжки 10-15 сантиметрів, визрілий однорічний приріст товщиною не менше 5 міліметрів і 3-5 здорових бруньок. На зрізі корінь повинен бути білим або світло-кремовим, а не коричневим чи чорним. Верхня частина саджанця має бути пружною, без тріщин, плям і слідів цвілі.
Найнадійніше купувати саджанці в спеціалізованих розсадниках, де можна побачити рослину до викопування. Якщо ж доводиться брати на ринку, варто звернути увагу на вологість коренів. Пересушені корені – головна причина, чому виноград не приживається. Перед покупкою можна зробити невеликий надріз на корені: білий колір усередині свідчить про живий саджанець, а сірий або чорний – про загиблий.
Існує два основних типи посадкового матеріалу: з відкритою кореневою системою (ВКС) і з закритою (ЗКС). Саджанці ВКС дешевші, але їх можна висаджувати лише в період спокою – ранньою весною або пізньою осінню. Саджанці ЗКС у контейнерах коштують дорожче, зате їх можна садити протягом усього теплого сезону, і вони практично не відчувають стресу від пересадки. Окремо виділяють здерев’янілі живці, які нарізають восени і вкорінюють удома, а навесні висаджують у ґрунт. Для новачка найпростіший варіант – саджанець ЗКС, оскільки він не потребує особливих навичок і добре приживається.
Порівняння типів посадкового матеріалу допоможе швидко визначитися з вибором залежно від сезону та бюджету.
| Тип | Переваги | Недоліки | Коли садити |
|---|---|---|---|
| ВКС | Ціна нижча, легко перевірити стан коренів, великий вибір сортів | Короткий період посадки, ризик пересихання, повільніше приживлення | Рано навесні до розпускання бруньок або пізно восени після листопаду |
| ЗКС | Майже 100% приживлюваність, можна садити все літо, не болить коріння | Дорожчий, важче оцінити стан коренів | З весни до осені, крім спекотних днів |
| Живець | Безкоштовно або дуже дешево, можна розмножити власний сорт | Вимагає досвіду вкорінення, тривалий процес до першого врожаю | Заготовляють восени, висаджують укорінені навесні |
Строки посадки винограду навесні та восени
Навесні виноград саджають, коли ґрунт на глибині 30 сантиметрів прогріється до +10-12 градусів, зазвичай з середини квітня до середини травня залежно від регіону. Восени оптимальний період – за 3-4 тижні до стійких заморозків, коли листя вже опало, але температура повітря ще тримається в межах +5-10 градусів. Обидва строки мають свої переваги, але для північних регіонів надійніша весняна посадка, для південних – осіння.
Весняна посадка дозволяє саджанцю швидко рушити в ріст і до зими наростити потужну кореневу систему. Однак є ризик запізнитися: якщо бруньки вже почали розпускатися, саджанець важко приживається через нестачу вологи, яку випаровують молоді листочки. Тому, як тільки ґрунт дозволяє копати, не варто зволікати. У південних областях України це може бути кінець березня, у центральних – друга половина квітня, у північних – початок травня.
Осіння посадка, навпаки, дає рослині можливість ще до морозів утворити дрібні всмоктувальні корені, завдяки чому навесні вона стартує раніше. Важливо не садити надто пізно: якщо земля промерзне раніше, ніж корені встигнуть адаптуватися, саджанець загине. У жовтні в більшості регіонів умови ще сприятливі. Після посадки обов’язково роблять високе підгортання землею (на 15-20 сантиметрів вище кореневої шийки), щоб захистити корені від морозу.
Особливу увагу строкам посадки приділяють власники укривних сортів. Восени такі саджанці висаджують тільки тоді, коли є можливість одразу після посадки зробити надійний захист на зиму – підгорнути землею, замульчувати товстим шаром соломи або встановити повітряно-сухе укриття. Якщо такої можливості немає, краще перенести посадку на весну, адже невкритий саджанець може вимерзнути навіть за мінусової температури в 5-7 градусів. Весняна посадка укривних сортів дозволяє за літо сформувати міцний кущ, який легше перенесе першу зимівлю.
Покрокова інструкція висадки в ґрунт
Перед посадкою саджанець замочують у воді на 12-24 години, обрізають пошкоджені корені до здорової тканини, а надземну частину вкорочують до 2-3 бруньок. На дно ями насипають горбик із родючої суміші, встановлюють саджанець з нахилом 45 градусів у бік майбутнього укриття, розправляють корені по схилах горбика і засипають землею, періодично ущільнюючи. Коренева шийка має бути на 3-5 сантиметрів нижче рівня ґрунту.
Послідовність дій така:
- замочіть саджанець у воді або розчині стимулятора коренеутворення за добу до посадки;
- огляньте корені та видаліть усі пошкоджені, підсохлі або підгнилі частини гострим секатором;
- вкоротить надземну частину, залишивши 2-3 бруньки, щоб зменшити випаровування вологи;
- насипте на дно ями горбик із підготовленої суміші висотою 15-20 сантиметрів;
- установіть саджанець на горбик, розправте корені в усі боки, уникаючи загинів догори;
- засипайте яму поступово, струшуючи саджанець, щоб земля заповнила порожнечі між коренями;
- ущільніть ґрунт ногою або руками, але не надто сильно, щоб не пошкодити корені;
- вилийте під кущ 20-30 літрів води, після осідання ґрунту досипте землю до потрібного рівня.
Після поливу навколо саджанця формують невелику лунку діаметром 40-50 сантиметрів із бортиками заввишки 5-7 сантиметрів. Це допомагає утримувати воду під час подальших поливів. Якщо посадка осіння, обов’язково підгортають рослину землею на 15-20 сантиметрів, а зверху кладуть шар мульчі. Навесні ж після поливу можна одразу замульчувати пристовбурове коло, але не впритул до стовбура, щоб не спричинити підпрівання кори.
Полив, мульча та перші підживлення
Після посадки виноград поливають щедро – 20-30 літрів води на кущ, щоб ґрунт осів і щільно обліпив корені. Далі протягом першого місяця поливають раз на тиждень, якщо немає дощів, а потім поступово збільшують інтервал. Мульчування торфом, соломою або перегноєм шаром 5-7 сантиметрів зберігає вологу і пригнічує бур’яни. Перші підживлення вносять не раніше, ніж через два місяці після посадки, використовуючи слабкий розчин коров’яку або комплексне мінеральне добриво.
У перший рік після посадки головне завдання – дати саджанцю наростити кореневу систему, а не змусити його плодоносити. Тому надмірний полив і часте внесення добрив можуть нашкодити. Виноград легше переносить короткочасну посуху, ніж постійне перезволоження, яке призводить до загнивання коренів. Орієнтуватися варто на стан ґрунту: якщо на глибині 10 сантиметрів він сухий, пора поливати. Норма – 15-20 літрів на молодий кущ раз на 10-14 днів у спекотну погоду.
Мульча відіграє подвійну роль: улітку вона захищає ґрунт від перегріву, а взимку – від глибокого промерзання. Найкращі матеріали – солома, сіно, перепріла тирса, торф. Свіжу траву використовувати не варто, бо вона може закисати і приваблювати шкідників. Шар мульчі оновлюють у міру розкладання, але не частіше одного разу на сезон.
Що стосується підживлень, у перший рік достатньо одного-двох внесень. Перше роблять через два місяці після посадки, коли саджанець уже вкоренився і дав приріст. Використовують настій коров’яку (1:10) або курячого посліду (1:20) в обсязі 2-3 літри на кущ. Мінеральні добрива краще відкласти до другого року, коли коренева система зміцніє. Восени, у вересні, можна внести калійно-фосфорні добрива з розрахунку 20-30 грамів суперфосфату і 10-15 грамів калійної солі на квадратний метр пристовбурового кола.
Типові прорахунки, які гублять виноград
Найчастіше новачки висаджують виноград у низинах, де навесні застоюється тала вода, або заглиблюють кореневу шийку, що призводить до підпрівання. Інші поширені помилки – надмірний полив, відсутність дренажу в глинистому ґрунті, посадка поруч із деревами, які затіняють і забирають вологу. Кожна з цих помилок здатна звести нанівець навіть найкращий саджанець.
Окремо варто виділити посадку без попередньої підготовки ями. Коли яму копають і одразу саджають, ґрунт не встигає осісти, і саджанець заглиблюється разом із ним. Це призводить до того, що коренева шийка опиняється нижче запланованого рівня, а корені деформуються. Завчасна підготовка за 2-3 тижні або з осені дозволяє уникнути цієї проблеми.
Ще один типовий прорахунок – вибір сорту без урахування кліматичних умов. Південні сорти з пізнім терміном дозрівання не встигають визріти в північних регіонах, тому лоза йде в зиму невизрілою і вимерзає. Для холодних областей підходять ранні та надранні сорти, а для півдня можна обирати практично будь-які. Також не слід садити виноград поруч із волоським горіхом, тополею чи березою, оскільки їх кореневі виділення пригнічують ріст лози.
Не менш важливо контролювати глибину посадки. Якщо коренева шийка буде надто високо, корені пересихатимуть, а взимку підмерзатимуть. Якщо занадто низько – почнеться підпрівання кори біля основи стовбура. Оптимальне заглиблення становить 3-5 сантиметрів нижче рівня ґрунту на легких супіщаних ґрунтах і 5-7 сантиметрів на важких глинистих, щоб компенсувати можливе осідання землі.
Отже, правильна посадка винограду складається з продуманого вибору місця, здорового саджанця, дотримання строків і акуратної техніки висадки. Кожен із цих кроків впливає на те, як швидко лоза приживеться і почне плодоносити. Навіть невелике відхилення від рекомендацій може затримати розвиток рослини на рік-два, а інколи призвести до її загибелі. Тому варто один раз розібратися в правилах, а не покладатися на випадок. І тоді виноград віддячить рясним урожаєм уже через три-чотири роки.
About the Author
