Військова частина, яка виросла із добровольчого загону до повноцінної механізованої бригади, є унікальним явищем. Саме таким постає 43-тя окрема механізована бригада Збройних сил України. Її коріння сягають літа 2014 року, коли країна мобілізувала всі сили для відсічі агресору. Тоді ніхто не міг уявити, що невеликий батальйон “Сармат” через дев’ять років стане потужним військовим організмом, чий бойовий шлях вивчатимуть майбутні офіцери.
Від маленького батальйону до механізованої бригади – історія трансформації
Улітку 2014 року в Дніпропетровській області з ініціативи місцевих активістів та за підтримки військового керівництва створили 43-й окремий мотопіхотний батальйон “Сармат”. Його назва відсилала до давньої воїнської традиції, додаючи бійцям усвідомлення спадкоємності зі звитяжним минулим. Батальйон увійшов до складу 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр” і майже одразу був кинутий на найгарячіші ділянки – в район Донецького аеропорту. Восени 2014 року його підрозділи зайняли позиції в старому та новому терміналах, на злітній смузі та в диспетчерській вежі. 242 дні безперервних боїв перетворили бійців на легендарних “кіборгів”, а батальйон загартувався у вогні. Після виходу з аеропорту в січні 2015 року “Сармат” перекинули в Піски, де він тримав оборону в умовах цілковитої руйнації населеного пункту. Той досвід стійкості став основою всієї подальшої філософії підрозділу.
У наступні роки батальйон брав участь у боях за Авдіївську промзону, закріплювався на позиціях біля Мар’їнки та Водяного. Командування неодноразово відзначало його злагодженість. Рішення про розгортання батальйону в бригаду визріло на тлі повномасштабного вторгнення, коли стало зрозуміло, що потрібні більші тактичні одиниці з власними засобами посилення. На початку 2023 року 43-й батальйон переформатували в 43-тю окрему механізовану бригаду, до штату якої включили танковий батальйон, артилерійський дивізіон, роту безпілотників, підрозділи ППО та РЕБ. Кістяк офіцерського корпусу та сержантів залишився від “Сармату”, що гарантувало збереження бойових традицій і набутого досвіду.
Для наочної ілюстрації трансформації наведемо порівняння ключових показників батальйону та бригади.
| Параметр | 43-й окремий мотопіхотний батальйон | 43-тя окрема механізована бригада |
|---|---|---|
| Чисельність особового складу | близько 450–500 військовослужбовців | понад 2500 осіб із приданими підрозділами |
| Основна техніка | БМП-2, автомобільна техніка | танки Т-64БВ, БМП-1/2, МТ-ЛБ, бронеавтомобілі “Козак” |
| Артилерійська складова | мінометна батарея, декілька гармат | гаубичний і реактивний дивізіони, протитанковий дивізіон |
| Засоби розвідки та РЕБ | обмежений набір безпілотників | рота БПЛА, підрозділ РЕБ, радіорозвідка |
| Бойові завдання | утримання опорних пунктів у складі 93-ї бригади | самостійна оборона смуги, контратаки, участь у наступах |
Бойовий шлях у найгарячіших точках
Першим випробуванням для “Сармату” стала оборона Донецького аеропорту, що тривала з вересня 2014 року по січень 2015 року. Саме в цих боях заклався фундамент репутації підрозділу. Після відходу з летовища бійці не втратили бойового духу і вже навесні 2015 року закріпились у Пісках. Там вони перебували практично без ротації до 2016 року, відбиваючи чисельні атаки бойовиків та російських військ. Селище перетворилося на суцільні руїни, але контроль над ним дозволяв утримувати підступи до Донецька. Важливою віхою стала Авдіївка – батальйон брав участь у боях за промзону, які ввійшли в історію як одні з найзапекліших позиційних зіткнень. У 2017 році сарматівці разом з іншими підрозділами змогли просунутись уперед і закріпитися на більш вигідних рубежах. У 2021-2022 роках батальйон продовжував службу в районі ООС, зокрема під Водяним, де неодноразово відбивав атаки диверсійних груп.
Після початку повномасштабного вторгнення 2022 року 43-й батальйон утримував оборону на Бахмутському напрямку, а з лютого 2023 року вже в статусі бригади був залучений до відбиття наступу на сам Бахмут. Підрозділи діяли переважно на флангах, знищуючи спроби противника замкнути кільце. Під Бахмутом механізовані роти застосовували тактику засідок, використовуючи природні укриття для знищення колон ворога. Влітку 2023 року бригада перекинута на Куп’янський напрямок, де стримувала потужний наступ ворога в районі Синьківки та Петропавлівки. Пізніше була участь у контрнаступальних діях на Запорізькому фронті, біля Роботиного, де спільно з десантниками взяла участь у звільненні кількох тактичних висот. Кожна з цих операцій підтверджувала здатність бригади діяти самостійно, з мінімальною підтримкою ззовні.
Чим озброєна та як воює 43 бригада
Матеріально-технічне забезпечення є одним із вирішальних чинників боєздатності. Бригада отримала техніку як радянського зразка, модернізовану на українських підприємствах, так і зразки, передані союзниками. Основу танкового парку складають Т-64БВ із динамічним захистом, а також деяка кількість трофейних машин. Механізовані підрозділи пересуваються на БМП-1 та БМП-2, доповнених легкими гусеничними транспортерами МТ-ЛБ, частину з яких обладнано зенітними установками. Артилерійський дивізіон використовує 122-мм гаубиці Д-30 та 152-мм гармати 2А65 “Мста-Б”, що дозволяють завдавати ударів на глибину до 20 км. Для більш точного ураження окремих цілей застосовуються 120-мм міномети. Окремо слід згадати розвідувально-ударні можливості, які забезпечують безпілотники.
Список основних засобів ведення бою виглядає так:
- танки Т-64БВ та Т-72, що пройшли відновлення та модернізацію;
- БМП-1 і БМП-2 з додатковим бронюванням;
- МТ-ЛБ у варіантах транспортера, командно-штабної машини та носія зенітних засобів;
- 122-мм гаубиці Д-30 і 152-мм гармати 2А65;
- 120-мм міномети 2Б11 та самохідні міномети на базі МТ-ЛБ;
- комплекси БПЛА “Лелека-100”, DJI Mavic, пристосовані для скидання боєприпасів;
- засоби радіоелектронної боротьби, зокрема станції придушення дронів та протитанкові ракетні комплекси “Стугна-П”.
Тактика бригади ґрунтується на глибоко ешелонованій обороні з елементами активних дій. Піхота за підтримки бойових машин створює мережу опорних пунктів, які прикриваються мінометами та артилерією. У випадку прориву противника негайно висуваються мобільні протитанкові групи, оснащені “Стугнами” та гранатометами. Велика увага приділяється роботі безпілотної розвідки: за допомогою дронів виявляються цілі для артилерії ще на підході. Під час наступальних дій використовують принцип проникнення малих штурмових груп, які діють синхронно з танками та БМП, завдаючи ударів одночасно з кількох напрямків.
Командири та особовий склад – хто творить легенду
Успіх будь-якого підрозділу залежить від людей, які стоять на чолі. У випадку 43-ї бригади керівництво спирається на офіцерів, які пройшли всі етапи війни з 2014 року. Командир бригади – полковник із колосальним бойовим досвідом, виходець із десантно-штурмових військ, що надає стилю управління рішучості та наступальності. Штабні посади обіймають офіцери-випускники Національної академії сухопутних військ, які вдосконалювали майстерність на курсах країн НАТО. Сержантський корпус майже повністю складається з контрактників, що свідомо обрали військову справу. Від командирів взводів до командирів рот – усі пройшли через пекло Авдіївки, Пісків або Бахмута. Така наступність поколінь створює унікальний мікроклімат, де новачок відчуває відповідальність перед тими, хто воював у аеропорту.
Особливістю бригади є збереження міцних горизонтальних зв’язків між військовослужбовцями. Тут цінують братерство, що сформувалося ще за часів добровольчого набору. Багато бійців, які починали службу у 2014 році, залишилися в строю й після розгортання в бригаду, ставши інструкторами та наставниками. Волонтерський рух, що підтримує підрозділ, також відіграє неабияку роль: постачання тепловізорів, дронів, автомобілів, засобів зв’язку часто відбувається завдяки небайдужим громадянам. У сукупності це перетворює 43-тю бригаду на справжню родину, готову стояти до кінця.
Де зараз знаходиться 43 бригада та які завдання виконує
Пункт постійної дислокації 43-ї окремої механізованої бригади розташований у Дніпропетровській області. Саме там проводяться планові ротації, доукомплектування та навчання. Проте основний особовий склад постійно перебуває на лінії бойового зіткнення. За оперативними зведеннями Генерального штабу ЗСУ, станом на початок 2025 року підрозділи бригади виконують завдання на одному з найактивніших відтинків східного фронту – ймовірно, на Лиманському або Куп’янському напрямку. Там зосереджено значні ворожі сили, які намагаються прорвати оборону. Бригада тримає визначену смугу відповідальності, відбиваючи щоденні штурми та не допускаючи просування противника. За інформацією Генштабу, лише за січень 2025 року підрозділи бригади відбили понад двадцять спроб атаки, знищивши значну кількість бронетехніки та живої сили.
Окрім суто оборонних дій, 43-тя бере участь у контрбатарейній боротьбі, завдаючи артилерійських ударів по складах боєприпасів та скупченнях техніки ворога. Інженери бригади встановлюють мінні загородження, а розвідка виявляє плани противника за допомогою безпілотників. Усе це робить підрозділ надзвичайно насиченим і гнучким інструментом, здатним реагувати на зміну тактичної обстановки за лічені години. Попри постійний тиск, моральний стан бійців залишається високим, що підтверджують повідомлення військових кореспондентів та волонтерів.
Справжні причини легендарного статусу підрозділу
Легендарність 43-ї бригади не є наслідком пропаганди – вона викувана у боях, які стали знаковими для всієї новітньої історії України. Передусім це слава “кіборгів”, які тримали Донецький аеропорт. Саме там народився міф про незламність, і батальйон “Сармат” був безпосереднім учасником тих подій. Коли ж батальйон переріс у бригаду, він не розгубив бойового духу, а навпаки, примножив його. Сьогодні, коли війна триває, підрозділ асоціюється з відданістю присязі та вмінням виконувати завдання там, де інші можуть похитнутися. Суспільство впізнає шеврон зі скіфським мечем і написом “Сармат” як символ стійкості. Загалом держава відзначила сотні бійців бригади орденами “За мужність”, медалями “За військову службу Україні” та іншими нагородами.
Існує безліч свідчень про особистий героїзм бійців. Ось лише один із яскравих прикладів:
Під час оборони опорного пункту поблизу Авдіївки в жовтні 2016 року кулеметник 43-го батальйону, залишившись сам після загибелі побратимів, стримував натиск піхоти противника протягом семи годин. Коли закінчилися набої, він викликав вогонь артилерії на себе, що дозволило зірвати ворожу атаку, а сам дивом уцілів.
Подібні вчинки, помножені на системну бойову роботу, і формують той неповторний ореол, який оточує 43-тю бригаду. Легенда тримається на конкретних людях та їхніх справах, а не на гучних заявах.
Такі бригади, як 43-тя, доводять, що українська армія сильна не лише зброєю, а й спадкоємністю досвіду. Пройшовши вогонь аеропорту, Пісків, Авдіївки та бахмутських флангів, підрозділ став уособленням військової майстерності, загартованої роками. Він і сьогодні перебуває на вістрі боротьби, прикриваючи найнебезпечніші рубежі. Історія 43-ї окремої механізованої бригади – це не архівний запис, а жива хроніка, яка поповнюється новими сторінками щодня. У ній немає місця пафосу – лише суворі реалії війни та безмежна відданість своїй країні.
About the Author
